Експедиції

У 2000 р. в Національному заповіднику «Давній Галич» була створена Комплексна науково-дослідна експедиція. Безпосереднє керівництво та координацію роботи загонів здійснює заступник генерального директора з наукової роботи Заповідника, кандидат історичних наук С. Побуцький. До роботи в експедиційних загонах залучались науковці Інституту археології НАН України, Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, Львівського національного університету ім. І. Франка, Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича, Івано-Франківського краєзнавчого музею.

Метою археологічних експедицій є дослідження виявлених під час археологічних розвідок пам’яток, щоб уточнити або збільшити наші знання про доісторичні (дописемні) часи. Адже саме в доісторичні часи з’явилися і поширились такі досягнення людства, як землеробство і скотарство, виготовлення посуду з глини, основи архітектури, обробка металів.

Наприклад, археологічні роботи на багатошаровому поселенні біля смт Більшівці у 1999–2008 рр. повністю змінили знання про послідовність культур, які займали Верхнє Подністров’я в V–IV тис. до н.е. Завдяки цим дослідженням було спростована думка про існування тут особливої верхньодністровської групи, як вважали деякі дослідники. За найновішими даними, отриманими Галицькою експедицією, тут близько 4 200 р. до н.е. жили носії заліщицької групи трипільської культури, їх близько 3 900 р. до н.е. змінили носії шипинецької групи трипільської культури, а близько 3 600 р. до нашої ери лівобережжя Дністра займали носії кошиловецької групи трипільської культури. Всі вони приходили з південного сходу, де на Середньому Подністров’ї знаходився основний масив їх поселень. Для кожної з цих локальних груп отримані радіовуглецеві дати, які дозволяють розташувати їх у часі.

Досліджені зв’язки цих локальних груп із сусідами. Так носії заліщицької групи трипільської культури мали контакти з північно-західними сусідами – носіями маліцької і люблінсько-волинської культур, а також із закарпатською культурою Тисаполгар. Про ці контакти свідчить кераміка, знайдена на трипільському поселенні в Більшівцях. Носії кошиловецької групи трипільської культури контактували з людьми культури лійчастого посуду, які близько 3 600 р  до н.е. змінили маліцьку і люблінсько-волинську культуру.

Але у наших знаннях про добу енеоліту (мідно-кам’яного віку) були великі прогалини. Наприклад, коли трипільське населення прийшло на Верхнє Придністров’я? Відповіддю на це питання стали дослідження в Козині у 2009 році і біля с. Залукви у 2022 р. Тут археологічні експедиції Національного заповідника «Давній Галич» вперше відкрили поселення Раннього Трипілля. Вони попередньо датуються серединою V тисячоліття до нашої ери. Серед посуду з Козини знайдена кераміка маліцької культури і культури Тисаполгар, що свідчить про контакти між ранніми трипільцями і носіями закарпатської культури Тисаполгар і маліцької культури, яка знаходилася на північному заході.

Ще одне питання праісторії Верхнього Подністров’я – відсутність поселень трипільської культури близько IV тисячоліття до нашої ери (так званого етапу В II ). Раніше вважалося, що поселення у Соколі і Вікторові належать до цього часу. Але після аналізу кераміки з цих поселень стало зрозуміло, що поселення у Соколі виникло пізніше, а у Вікторові – раніше вказаного часу.

У 2020 році археологічна експедиція Національного заповідника «Давній Галич» почала дослідження поселення біля с. Залуква. І саме тут виявила поселення етапу B II (близько IVтис. до н.е.), що дозволило заповнити прогалину в послідовності заселення трипільцями Верхнього Подністров’я. Носії трипільської культури були не першими землеробами на території Верхнього Придністров’я. Наприкінці VII тис. до н.е. на Верхнє Придністров’я з північного заходу прийшло населення культури лінійно-стрічкової кераміки. Саме воно принесло з собою землеробство і скотарство, а також уміння виготовляти глиняний посуд і будувати великі житла.

Експедиції Національного заповідника «Давній Галич» досліджували їх поселення у Більшівціях (1999–2008 рр.), у Темерівцях (2019–2020 рр.) і біля Тустані (2021–2022 рр.). Усі ці поселення належать до пізньої фази культури, на що вказує орнаментація кераміки, яка нагадує ноти, розташовані на нотному стані. Населення цієї культури мало контакти із Закарпаттям, про що свідчать знахідки вулканічного скла (обсидіану) та посуд, властивий для культур Карпатської котловини. Дослідження у Темерівцях (у співпраці з Інститутом археології НАН України) виявило залишки стовпових конструкцій), а сканування георадаром – залишки довгого будинку. Промивання землі з поселення Тустань дозволило отримати зерна пшениці, що стало доказом наявності землеробства у добу нового кам’яного віку (неоліту) на землях Верхнього Придністров’я.

Археологічні експедиції Національного заповідника «Давній Галич» щороку проводять археологічні розвідки на його території. Завдяки цьому складена й опублікована карта археологічних пам’яток заповідника, проведена й опублікована інвентаризація курганів на його території. Галицькі археологи брали участь у спільних проєктах з науковцями Польщі, Німеччини, США, Швеції, Австрії. Завдяки роботі відділу археології та відтворення історичних ландшафтів (завідувач – кандидат історичних наук Т.Ткачук) Національний заповідник «Давній Галич» введено до світової науки. Результати досліджень публікуються в Україні і за кордоном, презентуються на закордонних і українських наукових конференціях.

 

 

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. в Національному заповіднику «Давній Галич» була створена Комплексна науково-дослідна експе...

28 бер. 2011 Hits:13637

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:23410

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:9365

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:10639