8 листопада на свято святого Великомученика Дмитрія проведено екскурсію для працівників Національного заповідника «Давній Галич» для ознайомлення з потенційним туристичним об’єктом «Новомартинівська гора над Дністром».

Перша зупинка відбулася біля Церкви Св.Миколая в Новому Мартинові де нас зустріли сільський голова Нового Мартинова Кропельницький Михайло Олексійович, директор Новомартинівського навчально-виховного комплексу Ляхович Роман Михайлович та депутат районної ради Андрієшин Василь Михайлович. Нам була проведена екскурсія сільським головою та депутатом районної ради.  Вони із великим захопленням розповідали про історію села, про перші знахідки діяльності людини на території Мартинова, які відносять до ХVІІ – ХV ст. до нашої ери, про розквіт села в часи Галицько-Волинської держави, успішний розвиток і торгівлю та економічний потенціал містечка,  згадували що в них на території села проводив археологічні розкопки археолог Ю.Лукомський.

Працівники заповідника пройшли Хресну дорогу, стації якої створені на пожертви родин.

На березі Дністра нам показали місце, де влітку в наметах відпочивають діти.

Також ми побували в новій мурованій церкві Св. Миколая в Новому Мартинові. В церкві ікони Хресної дороги вишиті бісером. У вівтарній частині знаходиться трьохрядний дерев’яний іконостас з мальованими іконами.

Наступним пунктом призначення була дерев’яна церква Івана Золотоустого в селі Тенетники. Нас зустріли директор Народного дому  Пендерецький Олексій Богданович та старший брат церкви Дем’яник Михайло, які з великим захоплення розповідали про церкву, яка була побудована впродовж 1892-1893 років.

Також ми відвідали новозбудовану церкву Івана Золотоустого, до якої перевезена нижня частина іконостасу із старої дерев‘яної церкви.

На завершення ми відвідали Новомартинівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів, яка 15 листопада відзначатиме своє тридцятиріччя. Директор школи провів нам екскурсію в шкільному музеї який було засновано 1992 році вчителем історії Мазуриком Петром Дмитровичем. Експонати до музею приносили випускники школи. В музеї представлено: колекція вишивки, скриня, праски, куделя та багато речей, які пов’язані з побутом та повсякденним життям людини.

Працівники заповідника щиро дякують небайдужим до своєї історії людям, які жертовно продовжують її творити, не зважаючи на труднощі сьогодення.

Андрій Фіголь

5 листопада 2019 року працівники Національного заповідника “Давній Галич» відзначили 15-ту річницю створення Музею караїмської історії та культури.

Караїмська громада Галича згадується ще за часів галицько-волинського володаря Данила Романовича. Про це дізнаємося з колофону (текст на останній сторінці рукописної чи старовинної друкованої книги, в якому подано дані про автора, час та місце створення цього твору) караїмського пергаментного молитовника, який до 1830 року знаходився  у кенасі міста Галича. В колофоні розповідається про переговори галицького князя Данила і монголо-татарського хана Батия у 1243 році.  Для забезпечення торгівлі між Руссю і Сходом володарі вирішили переселити  кримських караїмів у Галич. 1246 року 80 родин караїмів зі Солхату, Мангупа,  Кафи переселилися у стольний град і отримали привілей від короля Данила.

Для збереження історії та культури караїмської громади Галича 4 листопада 2004 року в Національному заповіднику «Давній Галич» було створено Музей караїмської історії та культури.

Модератор заходу, завідувач Музею, Роман Рарик розповів, що караїми Галича внесли вагомий вклад в історію міста і заслуговують на пошану та пам’ять. Ще багато документів караїмської історії потрібно дослідити і відкрити для наступних поколінь. Тому науковці Заповідника мають чимало пошукової та дослідницької роботи, пов’язаної з історією караїмської громади міста Галича.

Заступник генерального директора з охорони пам’яток Володимир Дідух привітав колектив Музею караїмської історії та культури зі святом. Він розповів про вклад попередніх працівників Заповідника під керівництвом Івана Юрченка  у створенні Музею, а також  наголосив на потребі розвитку експозиції і збереженні караїмського кладовища у Залукві. Промовець констатував, що поки-що не вдалося впровадити  у життя проект «Музей-вулиця караїмів Галича».

На святкування 15-ої річниці караїмського музею прибув онук останнього газана Галича Марка Леоновича Віктор Леонович, галицький караїм Шимон Морткович з донькою Наталею. Вони розповіли багато цікавого про  історію своїх родин. Між працівниками Заповідника та гостями відбулося живе спілкування, під час якого вони ділилися спогадами про караїмську громаду Галича.

Віктор Леонович передав  Музею фотографії з сімейного архіву та  документи, які розповідають про   історію родини газанів  Леоновичів, а також пообіцяв подарувати раритетний експонат -   підсвічник свого діда Марка Леоновича.

У рамках святкування науковці Музею підготували виставку документів, присвячену останньому галицькому газану Марку Леоновичу та його родині. Молодший науковий співробітник Надія Васильчук презентувала зі свого архіву фотографії конференцій, семінарів, видань книг, присвячених історії караїмської громади міста Галича, а також відкриттю Музею караїмської історії та культури, яке відбулося  4 листопада 2004 року.

Володимир Дідух запросив галицьких караїмів до участі у наукових конференціях Заповідника,  до спільної праці на ниві дослідження історії та культури караїмів Галича.

 

Марія Костик.

4 листопада минуло рівно 25 років від часу створення Національного заповідника «Давній Галич». Ця установа є однією із найбільших такого роду у Західній Україні. Тут на площі понад  80 кв. км розміщені пам’ятки історії та археології загальнодержавного значення. Усі вони знаходяться у межах історичного ареалу середньовічного міста, яким був Великий Галич.

Національний заповідник «Давній Галич» – це свого роду унікальний історико-археологічний комплекс. В його складі перебувають пам'ятки, які збереглися до нашого часу на території колишньої столиці Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинської держави.

Як зазначив керівник Національного заповідника Володимир Костишин, цьогорічні святкування річниці з часу заснування «Давнього Галича», відбуваються у три етапи. «Перший – це була науково-практична конференція «Галич і Галицька земля», яка пройшла у стінах нашої установи 30-31 жовтня ц.р. і приурочувалася цій даті. Сьогоднішній день, - наголосив генеральний директор, - це другий етап, а третій – відбудеться незабаром у Крилосі».

Зранку усі працівники заповідника разом із керівництвом зібралися на молитву  у храмі Різдва Христового м. Галича. Галицький декан о. Ігор Броновський у супроводі о. Володимира Кузюка, о.Володимира Палія та пароха Крилоса о.Ярослава Жолоба відправили подячну Службу Божу. «Бог завжди веде нас за собою і вказує нам на те, що ми маємо зробити у цьому житті, яку місію виконати і що залишити після себе - наголосив о-декан. - Працювати в ім’я Галича – це не тільки покликання, це, насамперед, душевна потреба. Адже це місто  Галич, перш ніж стати політичним центром краю, мало в своїй суті духовну основу».

Далі святкування перенеслися у будинок заповідника на вулицю Івана Франка, 1. Тут у конференц-залі з  вітальним словом до працівників заповідника звернулися генеральний директор установи Володимир Костишин. Усі присутні хвилиною мовчання вшанували тих співробітників, які відійшли у засвіти. Потім слово для привітання мав голова Галицької районної ради Павло Андрусяк. Найбільш активних працівників відзначено почесними грамотами. Зокрема, грамотами заповідника нагороджено  Марію Костик, Володимира Ліуша, Ігоря Креховецького, Галину Недоступ, Мар’яну Коваль, а грамотами районної влади Мар’яну Клюбу, Віру Дмитрук, Романа Рарика,  Андрія Фіголя, Любов Ониськів, Романа Бродовича, Лесю Сохан, Володимира Пікуляка, Ользі Януш.

Чверть століття для історії – небагато, але для установи  - це час становлення. За 25-річне існування заповідник сформувався у дієву структуру, головним завданням якої є дослідження, відновлення, збереження та популяризація історико-культурної спадщини давнього  Галича. Зараз у заповіднику функціонує кілька відділів та секторів, а також Музей історії Галича, Етнографічний музей та Музей караїмської історії та культури.

Під опікою Національного заповідника у сфері охорони культурної спадщини перебуває 151 пам'ятка, з яких 15 – пам'ятки національного значення. При заповіднику постійно діє комплексна науково-дослідна експедиція. Наукові співробітники проводять наукові конференції, видають монографії, каталоги, альбоми, путівники. Як сказав керівник заповідника, він у своєму виступі старався уникати цифр, але окремі усе ж прозвучали Наприклад, за підрахунками у «Давньому Галичі» вийшло 44 томи матеріалів наукових конференцій, а також десятки книг на галицьку тематику. Це все робить науковий престиж заповіднику і, хочеться вірити, що такий доробок не занехається з роками.

А ще під час святкування говорилося про мільйон туристів у Галичі. Зараз це виглядає фантастично. Але спільними зусиллями церкви, влади, громади та, безумовно, працівників заповідника, цього  також можна досягти. Саме тому наш Галич потрібно зробити ще більш привабливим для відвідувачів. Одні об’єкти потрібно відреставрувати, інші відбудувати чи звести нові. Бо єдине, заради чого ми працюємо, щоб Галич став Великим не тільки в уяві, а  й насправді.

 

Іван ДРАБЧУК

Під такою назвою 30 жовтня розпочалася в Національному заповіднику «Давній Галич» робота науково-практичної конференції, присвяченої 820-річчю утворення Галицько-Волинського князівства та 25-ій річниці від дня заснування нашої установи. У Галич приїхали науковці з різних міст України, насамперед з Києва, Харкова, Львова, Чернівців.

Відкрив роботу конференції заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи, кандидат історичних наук Семен Побуцький. Він підкреслив важливе значення Галича для української та європейської історії. Як і кожна добра справа, науковий захід розпочався з молитви і Божого благословення, яке присутнім уділив священник УГКЦ о. Володимир Кузюк.

З вітальним словом виступив генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин. Очільник установи привітав гостей у Галичі, першій столиці нашої держави, побажав учасникам наукового зібрання натхнення у дослідницькій праці, творчих здобутків і нових відкриттів.

Власне, Київ представляв доктор історичних наук, академік Академії наук Вищої школи України Олександр Головко, котрий у пленарному засіданні виголосив доповідь про храм Святого Пантелеймона в Галичі в контексті політичного життя Галицького князівства кінця 80-х років ХІІ – першої чверті  ХІІІ ст. Колеги з Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника зачитали привітання від генерального директора Олександра Рудника. Наталія Горська, вчена секретарка заповідника, подарувала нашій бібліотеці наукові доробки своїх колег: збірники наукових конференцій «Могилянські читання», «Нестерівські студії» тощо, авторські монографії, видання «Дива печер Лаврських» та ин. Вона запросила галицьких науковців до співпраці, а саме: брати участь у наукових заходах, які відбуваються в Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику. Натомість генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин пообіцяв, що київські гості отримають примірники видань, що вийшли під грифом нашої установи.

Львівський дослідник Юрій Лукомський, кандидат архітектури, науковий співробітник Інституту українознавства  ім. І. Крип`якевича НАН України, котрий разом з науковими співробітниками Національного заповідника «Давній Галич» Ігорем Креховецьким та Андрієм Фіголем проводив у 2019 р. архітектурно-археологічні дослідження церкви Святого Пантелеймона в Галичі, розповів про нові знахідки, які пощастило виявити під час цьогорічних розкопок.

 

Тарас Чугуй з Харкова, кандидат історичних наук, директор Центру українських студій ім. Д. І. Багалія Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, виступив з доповіддю «Від об'єднання Галицько-Волинського князівства до самодержця усієї Русі: Роман Мстиславович у державотворчих процесах України».

Модератором заходу був завідувач науково-освітнього відділу, кандидат історичних наук Андрій Стасюк. Він підготував цікавий виступ про угорницьку обитель, зокрема історію функціонування монастиря. У секційних засіданнях виступили також инші науковці заповідника, серед них Тарас Ткачук, Марія Костик, Володимир Козелківський, Наталія Качковська.

Робота конференції продовжиться 31 жовтня. Науковці за круглим столом обговорять цікаві питання, працюватимуть у секціях, а також оглянуть пам'ятки, розміщені на території Національного заповідника «Давній Галич».

Любов Бойко.

 

 

Пленарне засідання

10.00 Конференц-зал

Возний Ігор - доктор історичних наук, професор кафедри культурології, релігієзнавства та теології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (м.Чернівці)

Розвиток прядіння і ткацтва на теренах Північної Буковини в ХІІ-ХІІІ ст.

Войтович Леонтій - доктор історичних наук, завідувач ка­фед­ри історії середніх віків та візантиністики Львів­ського національного університету ім. І. Франка, старший науковий співробітник відділу історії середніх віків Інсти­ту­ту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України (м. Львів)

Останній етап боротьби за Галицько-Волинську державу (королівство Русі) у 1387-1434 рр.

Головко Олександр - доктор історичних наук, академік Академії наук вищої школи України (м. Київ)

Храм Св. Пантелеймона в Галичі в контексті політичного життя Галицького князівства (кінець 80-х років ХІІ - перша чверть ХІІІ ст.)

Корнієнко В'ячеслав - доктор історичних наук, заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника "Софія Київська" (м. Київ)

"Curriculum vitae" Йосипа Пеленського 1918 р. для "Біографічного словника українських діячів науки, історії, мистецтва і громадського руху"

Пивоваров Сергій - доктор історичних наук, професор, заступник генерального директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника з наукової роботи (м. Київ), Калініченко Віталій - кандидат істо­ричних наук, асистент кафедри історії стародавнього світу, середніх віків та музеєзнавства факультету історії, полі­тології та міжнародних відносин Чернівецького націо­нального університету імені Юрія Федьковича (м. Чернівці), Ільків Микола - кандидат історичних наук, асистент кафедри історії стародавнього світу, середніх віків та музеєзнавства факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (м. Чернівці)

"Вавілон" і знаки Рюриковичів із Василівського саркофага (нова спроба інтерпретації)

Секція №1

Історико-археологічна

Конференц-зал

Голова секції - Войтович Леонтій, доктор історичних наук, завідувач кафедри історії середніх віків та візантиністики Львівського національного університету ім. І. Франка, старший науковий співробітник відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України

Секретар секції - Костик Марія, завідувачка науково-дослідного відділу Національного заповідника "Давній Галич"

Жолоб Ганна - молодша наукова співробітниця відділу "Музей історії Галича" Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Ідейно-тематична основа української літератури ХІ-ХІІІ століть

Коваль Мар'яна - молодша наукова співробітниця науково-дослідного відділу Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Історія дослідження стилосів-писал давнього Галича і Галицько-Волинської Русі ХІІ-ХІІІ ст.

Костик Марія - завідувачка науково-дослідного відділу Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Утвердження Мстислава Удатного в Галичі

Креховецький Ігор - молодший науковий співробітник відділу археології та відтворення історичних ландшафтів Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич), Фіголь Андрій - молодший науковий співробітник відділу археології та відтворення історичних ландшафтів Націо­нального заповідника "Давній Галич" (м. Галич),Ткачук Тарас - кандидат історичних наук, завідувач відділу археології та відтворення історичних ландшафтів Націо­нального заповідника "Давній Галич" (м. Галич - м. Івано-Франківськ), Мельничук Олег - молодший науковий співро­бітник відділу охорони культурної спадщини Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Нове багатошарове поселення Залуква на Верхньому Подністер'ї

Лукомський Юрій - кандидат архітектури, науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України (м. Львів); Креховецький Ігор - молодший науковий співробітник відділу археології та відтворення історичних ландшафтів Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич), Фіголь Андрій - молодший науковий співробітник відділу археології та відтворення історичних ландшафтів Національного заповідника "Давній Галич" (м.Галич)

Нові архітектурно-археологічні дослідження церкви Св.Пантелеймона в Галичі

Тараненко Сергій - кандидат історичних наук, завідувач науково-дослідного сектору археології науково-дослідного відділу історії та археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (м. Київ); Махота Олена - молодша наукова співробітниця науково-дослідного сектору археології науково-дослідного відділу історії та археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (м. Київ)

Пам'ятки давньоруської архітектури на Археологічній карті Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника

Харук Оксана - молодша наукова співробітниця науково-дослідного відділу Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Вторгнення монгольських орд на Галичину та Волинь

Федорук Андрій - кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України, доцент Чернівецького націо­нального університету імені Юрія Федьковича (м. Чернівці)

Дискусійні моменти в питанні участі руського короля Данила Романовича у битві під Крессенбрунном 1260 р.

Чемеринський Андрій - старший науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини Національного заповідника "Давній Галич", Почесний краєзнавець України (м. Галич)

Вересневі дні у Галичі в 1939 р. - забуті епізоди. До 80-річчя початку Другої світової війни і окупації міста Червоною армією (1939-2019)

Чугуй Тарас - кандидат історичних наук, директор Центру українських студій імені Д. І. Багалія Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (м. Харків)

Від об'єднання Галицько-Волинського князівства до самодержця усієї Русі: Роман Мстиславович у державотворчих процесах України

Секція №2

Музейно-фондова діяльність

Відділ фондів

Голова секції - Пивоваров Сергій, доктор історичних наук, професор, заступник генерального директора з наукової роботи Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника

Секретар секції - Михальчук Леся, завідувачка відділу "Музей етнографії" Національного заповідника "Давній Галич"

Андрієвська Марина - завідувачка виставки (пересувної) Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (м. Київ)

Приватні колекціонери на теренах Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника

Бацвін Маріанна - кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця науково-освітнього відділу Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Посуд як маркер культурної приналежності та романські впливи в колекційних фондових збірках Національного заповідника "Давній Галич"

Васильчук Надія - молодша наукова співробітниця відділу "Музей караїмської історії та культури" Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

15 років Музею караїмської історії та культури. Коротка бібліографія досліджень

Воробчак Тетяна - молодша наукова співробітниця відділу "Музей етнографії" Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Місце пам'яті як інтерпретація історико-культурної спадщини Національного заповідника "Давній Галич"

Данилюк Іванна - молодша наукова співробітниця відділу "Музей караїмської історії та культури" Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Яніна Єшвович - лідер галицьких караїмів кінця ХХ - початку ХХІ ст.

Дмитрук Віра - молодша наукова співробітниця сектору фондів Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Іконопис на прикладі фондової колекції ікон Націо­нального заповідника "Давній Галич"

Івакіна Інна - завідувачка науково-дослідного сектору збереження пам'яток образотворчого мистецтва, книг та документальних матеріалів відділу науково-фондової роботи Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (м. Київ); Олексюк Інна - старша наукова співробітниця науково-дослідного сектору збереження пам'яток образотворчого мистецтва, книг та документальних матеріалів відділу науково-фондової роботи Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (м. Київ); Батенко Наталія - зберігачка фондів І категорії науково-дослідного сектору збереження пам'яток образотворчого мистецтва, книг та документальних матеріалів відділу науково-фондової роботи Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (м. Київ)

Зірковий слід на небосхилі Лаври. Володимир Дмитрович Сонін

Михальчук Леся - завідувачка відділу "Музей етнографії" Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич), Коновалов Роман - молодший науковий співробітник відділу "Музей етнографії" Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Роль скансену в збереженні етнокультури та народних традицій (на прикладі Музею етнографії Національного заповідника "Давній Галич")

Тараненко Сергій - кандидат історичних наук, завідувач науково-дослідного сектору археології науково-дослідного відділу історії та археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (м. Київ); Мисько Юлія - кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця науково-дослідного сектору археології науково-дослідного відділу історії та археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (м. Київ); Пефтіць Дмитро - старший науковий співробітник науково-дослідного сектору археології науково-дослідного відділу історії та археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (м.Київ); Махота Олена - молодша наукова співробітниця науково-дослідного сектору археології науково-дослідного відділу історії та археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (м. Київ)

Виставка "Три тисячі років історії. Археологічне дослідження території церкви Спаса на Берестові (2018-2019 рр.)" - від концепції до відкриття

Януш Ольга - екскурсовод відділу "Музей караїмської історії та культури" Національного заповідника "Давній Галич" (м.Галич)

Гехал галицької кенаси як символ єдності караїмів України

Секція №3

Архітектурно-пам'яткоохоронна

Читальний зал

Голова секції - Дідух Володимир, заслужений журналіст України, заступник генерального директора з питань розвитку та охорони пам'яток Національного заповідника "Давній Галич"

Секретар секції - Мацалак Руслана, завідувачка відділу охорони культурної спадщини Національного заповідника "Давній Галич"

Козелківський Володимир - молодший науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Каплиця-усипальниця родини Ярошинських у Блюдниках

Мацалак Руслана - завідувачка відділу охорони культурної спадщини Національного заповідника "Давній Галича" (м.Галич), Гембарська Віра - співробітниця відділу охорони культурної спадщини Національного заповідника "Давній Галича" 2006-2014 рр.(м.Галич)

Дзвіниці Галицького Опілля: конструктивні та архітектурно-планувальні особливості

Мельник Надія - старша наукова співробітниця відділу археології та відтворення історичних ландшафтів Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Дещо з історії ловецтва на Галицькій землі (долітописний та літописний часи)

Романченко Олександр - начальник наукового відділу мо­ні­то­рингу та оренди нерухомих пам'яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (м.Київ)

Проблемні питання використання нерухомих пам'яток культурної спадщини

Фоміна Олена - аспірантка кафедри архітектури та реставрації Національного університету "Львівська політехніка" (м. Львів)

Причини руйнування фундаменту Успенського собору в с. Крилос

Черевко Ірина - кандидатка геологічних наук, завідувачка наукового сектору моніторингу нерухомих пам'яток науко­вого відділу моніторингу та оренди нерухомих пам'яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (м. Київ); Літвінчук Дмитро - молодший науковий співробітник наукового сектору моніторингу нерухомих пам'яток наукового відділу моніторингу та оренди нерухомих пам'яток Національного Києво-Печер­ського історико-культурного заповідника (м. Київ)

Комплексні дослідження пам'яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника як природно-технічної системи з метою їх збереження

Секція № 4

Літературно - мистецька

Кабінет ученої секретарки

Голова секції - Качковська Наталія, кандидатка мистецтвознавства, учена секретарка Національного заповідника "Давній Галич"

Секретар секції - Шептинська Леся, молодша наукова співробітниця науково-освітнього відділу Національного заповідника "Давній Галич"

Дідух Володимир - заслужений журналіст України, заступник генерального директора з питань розвитку та охорони пам'яток Національного заповідника "Давній Галич"

Фресковий розпис костелу Благовіщення у Більшівцях. Перспективи реставрації, реабілітації та використання святині.

Качковська Наталія - кандидатка мистецтвознавства, учена секретарка Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Деякі аспекти розвитку металевого декору в архітектурі міста Станіславів кінця ХІХ - початку ХХ століть

Кондратюк Аліна - кандидатка мистецтвознавства, начальниця науково-дослідного відділу вивчення мистецької спадщини Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (м. Київ)

Система розписів церкви Спаса на Берестові 40-х рр. XVIIст.: характерні особливості, провідні богословські теми

Тимків Богдан - заслужений діяч мистецтв України, доктор філософії, професор, завідувач кафедри методики викладання образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та дизайну Навчально-наукового інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ)

Давньогалицькі мистецькі традиції у навчально-виховній діяльності Малої академії народних ремесел м. Галич

Чуйко Олег - кандидат мстецтвознавства, завідувач кафедри дизайну і теорії мистецтва Навчально-наукового інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ)

Культурні взаємозв'язки Галицької землі з балкан­ськими країнами

Шептинська Леся - молодша наукова співробітниця науково-освітнього відділу Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Літописець Галицького краю. Погляд у глибину століть (пам'яті С. Пушика)

Юсипчук Юрій - кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри методики викладання образотворчого і декора­тивно-прикладного мистецтва та дизайну Навчально-наукового інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м.Івано-Франківськ)

Стародавній Галич у творчості Михайла Фіголя

Секція №5

Історико-релігієзнавчі студії

Картинна галерея

Голова секції - Стасюк Андрій, кандидат історичних наук, завідувач науково-освітнього відділу Національного заповід­ника "Давній Галич"

Секретар секції - Труханівська Богдана, молодша наукова співробітниця науково-освітнього відділу Національного заповідника "Давній Галич"

Ковальська Діана - наукова співробітниця науково-освітнього відділу Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Майновий стан Станиславівської єпархії за єпископа Григорія Хомишина

Мельничук Роксолана - молодша наукова співробітниця відділу "Музей караїмської історії та культури" Націо­нального заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Традиції святкування караїмських релігійних свят у місті Галичі

Петраш Андрій - провідний науковий співробітник науково-освітнього відділу Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Відновлення діяльності єзуїтів у Східній Галичині ХІХ - початку ХХ ст.

Сохан Леся - старша наукова співробітниця сектору фондів Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Свята церква - Христове містичне тіло на теренах давнього Галича

Стасюк Андрій - кандидат історичних наук, завідувач науково-освітнього відділу Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Угорницька обитель: проблема заснування та рання історія функціонування монастиря

Труханівська Богдана - молодша наукова співробітниця науково-освітнього відділу Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич).

Проблема формування української національної самосвідомості галицьких міщан на початку ХХ ст.

31. 10. 2019 р.

Круглий стіл

Науково-дослідна робота як складова діяльності історико-культурних заповідників

14. 00 Картинна галерея Заповідника

Горська Наталія - учена секретарка Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (м. Київ)

Наукова діяльність Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (з досвіду роботи)

Дідух Володимир - заслужений журналіст України, заступ­ник генерального директора з питань розвитку та охорони пам'яток Національного заповідника "Давній Галич"

Наукова-дослідна робота як складова пам'яткоохоронної роботи Національного заповідника "Давній Галич"

Качковська Наталія - кандидатка мистецтвознавства, учена секретарка Національного заповідника "Давній Галича" (м. Галич)

Проблеми та перспективи реєстрації в УкрІНТЕІ НДР наукових співробітників історико-культурних заповід­ників

Побуцький Семен - кандидат історичних наук, заступник генерального директора Національного заповідника "Давній Галич" з наукової роботи (м. Галич)

Основи і перспективи науково-освітньої діяльності в історико-культурних заповідниках

23 жовтня в Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» відкрилася виставка живопису художника з Дніпра Станіслава Брунса. Його відрекомендував модератор заходу, завідувач науково-освітнього відділу Національного заповідника "Давній Галич", кандидат історичних наук Андрій Стасюк. На відкритті виставки були присутні працівники установи, а також вчителі та учні Галицького ліцею імені Ярослава Осмомисла.

Чи не кожен подібний захід починається з молитви і благословення священнослужителя. Й цього разу присутніх поблагословив священник церкви Різдва Христового в Галичі о. Володимир Кузюк. Він зазначив, що Бог невипадково зібрав разом людей у цьому залі. Ті, хто народився й живе в Галичі, постійно відчувають Божу присутність і особливу духовність цього міста. А митець зі сходу України – людина духовно піднесена, зацікавлена історією рідної землі, прагне своєю творчістю об'єднати українців.

Заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи, кандидат історичних наук Семен Побуцький привітав гостя зі сходу нашої держави в «першій столиці» України, зауважив, що географія митців, які привозять до Галича свої твори, щоразу розширюється. Семен Омелянович зізнався, що вражений щирістю і чистотою, з якою художник відтворює Бойківщину, Гуцульщину, козацький край. Він подарував митцеві літературу про Давній Галич.

Станіслав Брунс розповів, що народився на Уралі, в Російській Федерації, але має коріння на Львівщині – його діда Юрка з Турківщини вислали туди з родиною, звідти він уже не повернувся. Станіслав Карлович розшукав в архівах документи, побував у селі, звідки родом дідусь, намалював кілька картин, на яких зображені церкви і пейзажі Львівщини. А загалом створив чимало полотен, на яких намальовані старовинні храми, міські та сільські пейзажі і взагалі дивовижно красиві місця Західної України. На багатьох картинах зображені церкви та інші споруди, а також неповторна природа інших регіонів України, зокрема східних теренів і нині окупованого Криму.

Станіслав Брунс працював професійним фотографом, а коли відчув, що засобами фотографії не все можна передати, почав малювати. Власне, тут, у нашому регіоні відбулось уже вісім виставок живопису митця, а ще – в столиці. Далі художник планує просувати своє мистецтво на схід України, щоб показати, що ми єдині, в нас багата і цікава культура, десь більше, а десь менше збережена, хоч, звичайно, в кожному регіоні свої особливості.

Митець провів своєрідну екскурсію для присутніх, зупиняючись біля кожного полотна і розповідаючи про історію його створення, якісь цікаві нюанси, що супроводжують творчість художника. Серед робіт, які демонструються на виставці, хочеться відзначити картини, де зображені наші найбільші духовні святині – Храм Пантелеймона, унікальні дерев'яні церкви Рогатина, Дрогобича, Буковини, а також прекрасна панорама Кам'янця-Подільського, гірські краєвиди тощо.

Любов Бойко.

23 жовтня 2019 р. в Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич», в рамках заходів до 25-ої річниці з часу створення установи, відбувся науково – практичний семінар «Галич у світлі досліджень Івано-Франківського зводу пам’яток історії та культури».

У семінарі прийняли участь співробітники відділу охорони культурної спадщини, науково – освітнього відділу, інформаційно – видавничого відділу та сектору охорони природи та відтворення історичних ландшафтів.

Відкрив захід вступним словом завідувач науково – освітнього відділу Андрій Стасюк. Своїм досвідом роботи поділилися два співавтори пілотного видання «Звід пам’яток Івано-Франківської області. Місто Галич». Для візуального сприйняття і розуміння проблематики учасниками заходу було представлено електронну версію праці.

З повідомленням на тему «Енциклопедичне видання Звід пам’яток історії та культури. Галич» - особливості та значення проведеної роботи» виступив старший науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини Андрій Чемеринський. У виступі повідомлено про роботу всеукраїнського Зводу пам’яток історії та культури та про специфіку досліджень в Івано-Франківській області. Дано загальну характеристику проробленої роботи над підготовкою енциклопедичних довідок про місто Галич; акцентовано увагу на об’єктах, які вперше вводяться в науковий обіг; проінформовано про особистий вклад авторського колективу.

Молодший науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини Володимир Козелківський у повідомленні «Підготовка видання на прикладі одного об’єкта історії  / архітектури» розповів про методику власної роботи над підготовкою довідок – зокрема, роботу з архівними джерелами, здійснення фотофіксації об’єктів, описи екстер’єрів та інтер’єрів, проведення обмірів та ін.

Підсумок роботи семінару підвів заступник генерального директора з пам’яткоохоронної роботи Володимир Дідух. Він наголосив на важливості зібраних даних для узагальнення інформації про пам’ятки, потребі подібних видань.

Під час обговорення, науковці заповідника висловили думку, що подібні проекти можуть бути дуже корисними для роботи під час проведення екскурсій та практичної популяризації історії міста.

Андрій Чемеринський

При існуючому різноманітті праць, присвячених Галичу, кожен новий видавничий проект викликає увагу всіх, кому цікаве минуле давнього міста. Враховуючи сучасну вартість друку книг та тривалість часу на їх підготовку, новий проєкт (навіть, якщо він є пілотним і на правах рукопису) є довгоочікуваним і дуже бажаним.

Тому підготована праця «Звід пам’яток історії та культури України. Івано-Франківська область. Галицький район. м. Галич» (2019) безперечно викличе зацікавлення як професійних дослідників, так і тих, хто цікавиться локальною історією як аматор.

Робота над проєктом тривала довший час – від 2013 до 2019 р. і здійснювалася під безпосереднім керівництвом науково-редакційного відділу «Звід пам’яток історії та культури України. Івано-Франківська область» (спершу під керівництвом Зеновія Федунківа, а згодом Ростислава Гандзюка). До праці над написанням енциклопедичного видання були залучені як працівники відділу, так і науковці з інших установ та організацій. Загалом авторський колектив складався з 17 осіб (П.Арсенич, Р.Гандзюк, В.Гембарська, І.Драбчук, О.Дуфенюк, Я.Кваснюк, В.Козелківський, В. Кузнєцова, О.Линда, І. Лотоцька, О.Максимонько, Г.Максимців, М.Олійник, Л.Поліщук, О.Ситник, З.Федунків, А.Чемеринський), з котрих двоє на час завершення роботи, на жаль, відійшли у засвіти (П.Арсенич та О.Максимців). Серед авторів – ряд уродженців Галича та Галицького району, працівники Національного заповідника «Давній Галич».

В результаті спільної тривалої праці вдалося створити енциклопедичне видання, яке продовжує серію публікацій про пам'ятки (археології, архітектури, історії та монументального мистецтва) Івано-Франківської області за матеріалами «Зводу пам'яток історії та культури України» в контексті міста Галича (попередньо було видано праці, присвячені Богородчанському району, містам Делятин, Івано-Франківськ, Надвірна). Важливим моментом роботи є те, що енциклопедичне видання охоплює не тільки пам’ятки минулого, починаючи з періоду палеоліту, а й ті які відносяться до сучасного періоду і були встановлені й відкриті навіть в останньому десятилітті.

Видавничий проєкт «Звід пам’яток історії та культури України. Івано-Франківська область. Галицький район. м. Галич» це – праця формату А4, 70-сторінкове видання, яке, окрім текстового матеріалу, містить картосхеми та фотографії об’єктів. Коротко про них.

Видання для кращого розуміння та сприйняття читачем містить 10 схем та картосхем («Галицький район. Сучасна карта», «Адміністративно-територіальний поділ Руського воєводства», «Територія сучасного Галицького району за адміністративно-територіальним поділом Австрійської імперії 1855 р.», «Пам’ятки природи Галицького району», «Гіпотетичний план замку», «Карта-схема Галицького порту», «Топографічна карта-схема палеолітичних стоянок», «План церкви Різдва Христового» - автор частини з них О.Дуфенюк) та 146 світлин – частина з них належить до австрійського та польського періодів історії міста, інші – сучасні (підібрані  колективом науково-редакційного відділу «Звід пам'яток історії та культури України. Івано-Франківська область» та старшим науковим співробітником відділу охорони культурної спадщини НЗ «Давній Галич А.Чемеринським). Редагування та коректуру тексту здійснено І.Лотоцькою.

Праця містить перелік використаних джерел і літератури та постатейний покажчик. В цілому при підготовці енциклопедичного видання вдалося охопити 78 об’єктів минулого і сучасного міста. Це – будівлі (38), культові споруди (4), пам’ятки археології (2), пам’ятні знаки та пам’ятники (9), меморіальні дошки (6), окремі поховання (12), кладовища і їх певні сектори (4) та ін.

Зокрема, читач може знайти інформацію про будинки залізничників та римо-католицького пробоства, повітовий суд та магістрат, вілли та особняки; об’єкти інфраструктури – залізничний вокзал, загальноосвітню школу, ремісничо-художню школу, водонапірну башту, молочарню, електровню, металевий міст, казарми саперів; фортифікаційні споруди – Галицький замок; культові споруди – синагогу, церкви (Св. Дмитрія, Св. Володимира Великого, Різдва Христового); поховання вояків австро-угорської, польської та радянської армій, жертв радянського тоталітарного режиму; меморіальні дошки Н.Вівчаренко, Я.Клюбі, І.Франку, К.Малицькій, Ярославові Осмомислу; пам’ятники Данилові Галицькому, Т.Шевченку, А.Шептицькому,  депортованим українцям, жертвам концтабору Талєргоф, воїнам, полеглим в Афганістані та ін.

Звичайно, окремі об’єкти з вищеперерахованого списку заслуговують на підготовку окремих спеціалізованих досліджень, публікацію самостійних монографій (для прикладу, вже видано працю З.Федунківа «Галицький замок), але формат праці й уніфіковані вимоги до подання матеріалу роблять його зручним як для науковців, гідів, які займаються туристично-екскурсійним обслуговуванням, так і старшокласників, які можуть користуватися нею, як довідником.

У процесі роботи було віднайдено багато невідомої інформації, енциклопедичні довідки неодноразово редагувалися та доповнювалися – з тим, щоб у майбутньому увійти в один з томів багатотомного загальноукраїнського видання «Звід пам’яток історії та культури України».

Праці в колективу науково-редакційного відділу «Звід пам’яток історії та культури України. Івано-Франківська область» та авторів, які долучилися до роботи, ще багато. Зокрема, в перспективі – підготовка інформації про села Галицького району. Віриться, що спільними зусиллями вдасться опрацювати необхідний масив інформації і в недалекому майбутньому ми побачимо нове видання.

Андрій Чемеринський

 

Довідково. Галицький район має багату історичну та культурну спадщину. Тут зосереджено близько 500 нерухомих пам’яток археології, архітектури й містобудування, історії та монументального мистецтва, а також природоохоронних об’єктів.

Національний заповідник «Давній Галич» опікується 151 пам’яткою. З них: пам’яток археології - 121 (національного значення – 4, місцевого - 117); архітектури – 19 (національного значення – 11, місцевого – 8); історії та культури – 8 (місцевого значення), монументального мистецтва – 3 (місцевого значення).

 

Кожна парафія для інформування вірних про години відправ, розміщення оголошень використовує найрізноманітніші засоби. Разом з використанням соціальних мереж дієвими засобами залишаються стаціонарні дошки оголошень (інформатори), які розташовані на будівлях культових споруд або поруч них.

За ініціативою Галицького декана УГКЦ о. Ігоря Броновського з метою надання естетичного вигляду інформаторам, забезпечення більшої збереженості стендів було здійснено оновлення інформатора парафії церкви Різдва Христового (Галич, Майдан Різдва) та встановлення відсутнього інформатора для парафії церкви Мучеників Станиславівських (Галич, вул. Замкова).

Важливо, що для підготовки цих засобів візуального інформування були поєднані зусилля духовенства міста та науковців. До підготовки були залучені співробітники науково-освітнього відділу та відділу охорони культурної спадщини Національного заповідника «Давній Галич» (Андрій Стасюк та Андрій Чемеринський).

З їх допомогою було підготовано історичну частину інформаторів. Зокрема, для церкви Мучеників Станиславівських подано інформацію про мучеників за віру – єпископів Симеона Лукача, Івана Слезюка, Григорія Хомишина; для церкви Різдва Христового – інформацію про храм та перелік його душпастирів у ХІХ – ХХ ст. Також для останньої підібрано фотографії зовнішнього та внутрішнього вигляду храму,  починаючи з середини ХІХ ст. до 1969 р. (8 світлин).

Співпраця церкви і науковців у Галичі є постійною – раніше спільними зусиллями створено Музей історії церкви у приміщенні митрополичих палат у Крилосі, у 2017 р. відкрито для загального огляду залишки контрфорсів поруч храму Різдва Христового.

Тепер вірні, а також туристи, відвідуючи храми, зможуть самостійно отримати поруч щоденних оголошень короткі історичні відомості про самі об’єкти та їх присвяту.

 

А.Чемеринський

Сторінка 1 з 70

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:8928

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:16939

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:7116

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:7590

Troy Apke Authentic Jersey