«Підземний» Галич впродовж останніх майже 150 – ти років неодноразово ділився цікавими об’єктами, які приховані під земною поверхнею, як з краєзнавцями – аматорами, так і професійними дослідниками – археологами. Незважаючи на розміри та призначення віднайдених предметів, всі вони є цікавими та унікальними для історії міста.

Цей рік був успішним в плані знахідок, які відносяться до цісарського – королівського періоду володіння містом (1772 – 1918 р.).  Зокрема, під час робіт щодо благоустрою та відновлення колони гр. Агенора Голуховського, науковими співробітниками відділу охорони культурної спадщини Національного заповідника «Давній Галич» Володимиром Козелківським і Андрієм Чемеринським на площадці поруч пам’ятника виявлено досі невідомий об’єкт минулого нашого міста.

Зовні він являє собою бетонний стовп, верхня частина якого заокруглена. Загальна висота стовпа 0,75 м; ширина 25 Х 15,5 см; лицева сторона з обох боків обрамована металевими кутниками шириною 4 см. На лицевій стороні стовпа вдалося відчитати давній цифровий напис «24715» (величина окремих цифр, спосіб їхнього написання є відмінними).

Чому поруч мосту в Галичі встановлено цей бетонний стовп і яким було його можливе призначення в період австрійського володіння містом? Саме після завершення поділів Польщі і переходу Галичини до складу Австрійської монархії (1772), уряд розпочав роботи щодо підготовки картографічних матеріалів і знакування шляхів. В швидкому часі Галич був зафіксований на карті Ф. фон Міга (1779 – 1782), карті майора Маховіча (1795 р.); а з будівництвом першого мосту (1858 р.), відкриттям залізниці (1866 р.), будівництвом австрійських фортифікацій на Дністрі (поч. 1895 р.), - в місті та поруч нього активно працювали геодезисти, картографи та топографи. Результатом їньої роботи ставали різноманітні показники – на зразок знакування доріг (т. зв. знаки миль – в Австрії встановлювали знаки миль (пізніше кілометрів), на яких було вказано відстань від початку дороги) та знаки висот над рівнем моря (т. звані репери, геодезичні знаки). З часом ці роботи були повторно проведені польською владою, хоча не рідко зустрічаються розбіжності між цифровими значеннями австрійських та польських знаків в одній точці.

Вважаємо, що в Галичі зафіксовано один з таких реперів, що дають зрозуміти, що в даній точці висота над рівнем моря 247,15 м. Орієнтовний час його встановлення – друга половина ХІХ ст. Подібні знаки зустрічаються на території колишніх земель, які належали Дунайській монархії – що підтверджують науковці інших інституцій.

З плином часу та нівеляцією терену (підвищенням рівня проїзної частини старого металевого мосту, виконанням благоустрою пішохідної зони в 1998 р. та ін), бетонний стовп опинився під землею. Зусиллями працівників Національного заповідника «Давній Галич» здійснені перші рятівні роботи щодо даного об’єкту культурної спадщини. Його видобуто на поверхню, очищено та встановлено. Таким чином, проведено перші кроки по його музеєфікації. В найближчому часі відділ реставраторів «почаклує» над поверненням об’єкту автентичного вигляду. Міська історія Галича збагатилася ще одним нововідкритим об’ктом, який чудово влився в середовище інших пам’ятників (колона Голуховського, пам’ятний знак на честь пароплавства на Дністрі), котрі засвідчують сторінки історії Галича за «бабці Австрії».

Андрій Чемеринський.

15 вересня 2017 р. відбулося засідання вченої ради Національного заповідника «Давній Галич». Відкрив його заступник генерального директора з наукової роботи Семен Побуцький, який повідомив, що до розгляду на вчену раду винесено кілька питань. Серед них, зокрема, затвердження до друку монографії доктора історичних наук, заступника генерального директора з наукової роботи Національного заповідника «Софія Київська» В'ячеслава Корнієнка «Епіграфіка сакральних пам’яток Галича (ХІІ–ХІХ ст.)».

З повідомленням про книгу виступила завідувач науково-дослідного відділу Національного заповідника «Давній Галич» Марія Костик. Вона розповіла, що видання присвячене публікації інскульптів, графіті та дипініті ХІІ–ХІХ ст., що збереглись на стінах культових споруд давнього Галича: храму Св. Пантелеймона ХІІ ст. (с. Шевченкове), Успенської церкви XVI ст. (с. Крилос), каплиці Св. Василія XVI–XVII ст. (с. Крилос), церкви Різдва Христового XIV ст. (м. Галич). Книга складається зі вступу, в якому викладені основні методи дослідження та принципи викладення матеріалу, і трьох розділів – «Епіграфічні пам’ятки Крилоса», «Епіграфічні пам’ятки церкви Різдва Христового», «Епіграфічні пам’ятки церкви Св. Пантелеймона». Кожен розділ завершується блоком таблиць ілюстрацій, в яких епіграфічна пам’ятка подається у фотографії та прорисовці. Видання планується здійснити під трьома грифами: Інституту української археографії та джерелознавства НАН України, Національного заповідника «Давній Галич» та Центру медієвістичних студій Державного вищого навчального закладу «Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника».

Вчена рада Національного заповідника «Давній Галич» затвердила видання до друку.

Заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи Семен Побуцький проаналізував звіт про роботу експедиційного загону «Галицький некрополь», що входить до складу Постійно діючої комплексної науково-дослідної експедиції Національного заповідника «Давній Галич». У цьому році загін (керівник Андрій Чемеринський, старший науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини) працював на міському кладовищі (Галич-Заріка), зроблено фотографії і прорисовки поховань. Генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин запропонував підготувати і надіслати листи в Галицьку міську і Галицьку районну раду й адміністрацію з проханням зробити благоустрій цвинтарів у Галичі, привести поховання видатних людей нашого краю в належний стан.

Семен Омелянович Побуцький нагадав також, що згідно з протокольним дорученням заступника міністра Міністерства культури України Тамари Мазур від 19 серпня 2017 р. проводиться підготовка до  наукової конференції «Успенський собор: минуле, сучасне, майбутнє», яка відбудеться 14-15 грудня цього року. Розіслані запрошення науковцям провідних інституцій України та інших держав. З цього приводу заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з питань розвитку та охорони пам’яток Володимир Дідух висловив сподівання, що конференція буде мати статус міжнародної.

До складу вченої ради включено провідного наукового співробітника науково-освітнього відділу Національного заповідника «Давній Галич» кандидата історичних наук Андрія Стасюка.

Любов Бойко.

Напередодні свята Успіння Пресвятої Богородиці, 27 серпня 2017 р., в с. Кінашів, що в межах Більшівцівської ОТГ, урочисто освятили Хресну Дорогу. До молитовного єднання разом із парафіянами та настоятелем місцевого храму Воскресіння Христового о. Павлом Переклітою долучилися декан Більшівцівського деканату о. Леонтій Насташинський, декан Рогатинського деканату о. Дмитро Бігун та ректор Івано-Франківської Духовної Семінарії УГКЦ о. Олесь Будзяк.

Ініціаторами створення подібного проекту виступили о. Павло Перекліта та парафіянки Надія Цимбаліста й Галина Кіндрат. Наразі завдяки пожертвам мешканців села, меценатів та людей доброї волі встановлено XIV стацій, що дають змогу відчути останні години земного життя Ісуса Христа.

Протяжність Хресної Дороги становить 1200 м, перша стація розташована біля входу до церковного подвір’я, а наступні простягаються позаду храму Воскресіння Христового, під мальовничим лісом.

–  У планах громади села, –  розповідає Надія Цимбаліста, –  побудувати каплицю, здійснити освітлення та облаштування бруківки Хресної Дороги, яке вже погодився профінансувати один з місцевих підприємців. Біля ІХ стації задумано відновити криницю, яка, за переказами старожилів, свого часу там існувала. Також духовенством Більшівцівського деканату погоджено відправляти в Кінашеві загальну хресну молебень кожну останню неділю місяця, а для спільноти «Матері Молитви» – кожну третю неділю місяця.

На думку генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» Володимира Костишина, поява такої релігійно-духовної локації поряд з історико-архітектурним об’єктом – костелом Благовіщення Діви Марії XVII–ХVIII ст. в смт. Більшівці повинна привернути увагу туристів та паломників, а також мешканців навколишніх сіл.

Андрій Петраш, Андрій Стасюк

12 вересня в Національному заповіднику «Давній Галич» відбулося виїзне засідання Консультативної ради з питань місцевого самоврядування. Його учасники обговорили список питань, що вносяться на розгляд сімнадцятої сесії обласної ради. Серед них, зокрема, Програма відновлення та збереження пам'яток Давнього Галича, адже, як зазначив голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич, Галич є родзинкою не тільки Прикарпаття, але й усієї України.

Генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин нагадав, що нещодавно в Галичі відбулися важливі зустрічі івано-франківських і галицьких посадовців з міністром Міністерства культури України Євгеном Нищуком, заступником міністра Тамарою Мазур, начальником управління охорони культурної спадщини Міністерства культури України Олександром Єпіфановим. «У таких зустрічах є позитивне, раціональне зерно, яке дасть поштовх розвиватися, йти далі», – сказав очільник заповідника. Він також наголосив, що фундамент Успенського собору є пам’яткою національного значення і повинен бути збережений. Міністерство культури України готове профінансувати в наступному році наукові дослідження і реставрацію об'єктів культурної спадщини Давнього Галича. Володимир Костишин попросив підтримки в обласного депутатського корпусу щодо інформаційної діяльності заповідника, зокрема виготовлення рекламної продукції, перевидання наукових праць співробітників заповідника, а також фінансування реставрації Митрополичих палат.

Голова Галицької районної ради Павло Анрусяк вважає, що Галич має не тільки славне минуле, але й велике майбутнє. Необхідно змінити акценти у ставленні до Давнього Галича, а також усім – науковцям, громадськості, владі – спільно працювати задля розвитку міста.

Виконавчий директор Міжнародного благодійного фонду відновлення Галицького Успенського собору Зіновій Шкутяк впевнений, що вісь Київ–Галич зберегла нас як націю. Величезне значення має наша релігія та віра. Спільними зусиллями необхідно зробити так, щоб історія Галича працювала на сьогодні і на майбутнє. Дуже важливо, щоб Україна почала говорити про роль Галича. Підняти Галич – це значить допомогти Україні.

Учасники виїзного засідання оглянули пам’ятки Давнього Галича, отримали в подарунок копії Галицької чудотворної ікони Матері Божої.

Любов Бойко.

Цьогоріч минає 75 років з часу створення Української Повстанської Армії. Івано-Франківська обласна рада проголосила 2017-ий Роком УПА на Прикарпатті. З цією метою в області започатковано мистецьку естафету «Воскресне волі дух і наша слава!» У неділю, 10 вересня, Галич приймав учасників художньої самодіяльності з Коломийщини.

Урочисте відкриття свята і церемонія передачі естафети від Коломийського до Галицького району відбулися на Майдані Різдва в Галичі, біля пам’ятника королю Данилові Галицькому. Галицькі священики різних конфесій благословили учасників дійства. До присутніх з короткими промовами звернулись очільники Коломийської та Галицької районної влади, голови районних організацій ОУН-УПА.

Свято продовжилося у Народному домі м. Галича. З цікавою концертною програмою перед глядачами виступили учасники аматорських колективів Коломийщини. Самодіяльні артисти майстерно виконували пісенні твори, присвячені Українській Повстанській Армії. Ведуча концерту нагадувала присутнім окремі сторінки з історії визвольного руху нашого народу, іноді писані кров’ю. І це не метафора – насправді текст однієї пісні, яку неможливо було слухати без сліз, написав власною кров’ю на стіні тюремної камери один з повстанців перед стратою. З пожовклих світлин, які демонструвались на екрані, дивились на нас молоді, красиві, мужні герої, що полягли в буремні роки боротьби. Є в новітній українській історії сучасна трагічна сторінка, на якій записані і прізвища загиблих героїв Небесної гвардії з Коломийщини. Крім пісенних творів на сцені Народного дому Галича виконувались і запальні гуцульські танці, що ніби переконували: не здолати наш красивий і волелюбний народ.

 

На завершення концерту зал стоячи аплодував талановитим артистам Коломийщини, очільники районної влади подякували гостям за неповторну атмосферу, подарували на пам'ять про наш край копію Галицької чудотворної ікони Божої Матері і квіти.

У неділю, 17 вересня, естафету прийме Рогатин – тепер галичани демонструватимуть сусідам свої здобутки. А завершиться обласна мистецька естафета «Воскресне волі дух і наша слава!» 6 грудня у с. Тишківці Городенківського району, на батьківщині Романа Шухевича.

Любов Бойко

Впродовж десятиліть поруч старого металевого мосту через ріку Дністер у м. Галичі (з південної сторони) стоїть пам’ятник у формі колони, увінчаної металевою кулею (ядром). Він настільки добре вписаний в ландшафт місця, що кожен мешканець міста пам’ятає його з дитинства. Проте, якщо спробувати довідатися, на честь чого його встановлено – можна отримати або якусь цікаву версію, або відповідь буде відсутня.

Старший науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини Національного заповідника «Давній Галич» А. Чемеринський опрацював матеріали, які зберігаються в архівах м. Львова та м. Відня (Австрія) і встановив, що пам’ятник-колону було відкрито у жовтні 1858 р. (таким чином, він є найстаршим пам’ятником Галича австрійського періоду), на честь цісарсько-королівського намісника Галичини гр. Агенора Голуховського – в подяку за його участь у спорудженні першого стаціонарного дерев’яного мосту через р. Дністер в м. Галичі. Відомо, що жителі Галича, сучасники пам’ятника, називали його «колоною Голуховського».

Національний заповідник «Давній Галич» з метою відновлення історичної пам’яті впродовж 2016–2017 рр. здійснював підготовку та практичні роботи щодо благоустрою та відновлення колони Голуховського. Зокрема, було знайдено необхідний матеріал в архівах (А.Чемеринський), виготовлено пам’ятну таблицю (Я.Поташник), здійснено необхідні заміри конструкції (А.Чемеринський, В.Козелківський), виконано ряд господарських робіт (силами відділів: охорони культурної спадщини, науково-освітнього, археології, фондів, господарського).

На пам’ятній таблиці, яку встановлено на постаменті колони, розміщено напис, згідно з архівними джерелами. Виконаний він двома мовами: українською (як сучасною державною) та німецькою (як державною мовою Австро-Угорської монархії та, ймовірно, оригінальною мовою напису на таблиці). Напис виконано у стилізованому полі під давню грамоту, верхівку якої увінчує герб Галича – галка на тлі щита.

Вдалося оригінально викласти площадку перед пам’ятником автентичною бруківкою австро-угорського періоду. В найближчому часі поруч з колоною буде встановлено інформаційний вказівник, на якому буде розміщено портрет гр. А.Голуховського, описані його заслуги щодо міста. Разом з тим, потребою часу є виготовлення паспорта на даний об’єкт культурної спадщини, з метою надання йому статусу пам’ятки місцевого значення.

Таким чином відкрито завісу над ще однією «білою плямою» міської історії. Місту повернули пам’ятник цісарсько-королівського періоду. Це одночасно – пам’ятник жертвенній особі, розвитку транспортних комунікацій в краї та історії міського самоврядування.

Кілька слів про Агенора Голуховського і його зв’язки з Галичем. Аґенор Ромуальд Онуфрій Ґолуховський (пол. Agenor Romuald Onufryhrabia Gołuchowski; 8 лютого 1812, Скала Подільська, 3 серпня 1875, Львів) - граф, польський аристократ гербу Леліва, представник впливової польської галицької родини Ґолуховських.

Впливовий консервативний політик Австрійської й Австро-Угорської монархії. Займав низку важливих урядових посад, зокрема: міністр внутрішніх справ (1859 - 1861), намісник цісаря в Галичині (1849 - 1859, 1866 -1868, 1871 - 1875); державний міністр (1860). Почесний громадянин 66-ти галицьких міст.

27 листопада 1866 р. Магістрат міста Галича іменував гр. Агенора Голуховського гоноровим громадянином міста - у визнання його заслуг для добра держави і краю, а зокрема, в доказ вдячності за отримання самоврядування гмін.

Андрій Чемеринський

Кожен з нас береже в потаємному куточку свого серця найпрекрасніші згадки про дитинство. Цей золотий період життя людини накладає свій відбиток на всю подальшу долю. Поспішаючи стати дорослими  більшість з нас поринає в сувору реальність і назавжди розлучається з  невимовними чудесами країни дитинства. Лине невелика часточка людей продовжує жити в світі казок, легенд, неповторності образів, дарованого кожному з нас Раю. Сьогодні ми знову маємо змогу повернутись у світ дитинства, торкнувшись зором неповторного творіння захованого в ляльку-мотанку, про  яку поет Віктор Кравцов писав:

У ляльці-мотанці – енергія життя,

Яка дарована космічним дивом

І струменевих променів злиття

Нас зачаровує беззвучним співом.

Тотемні обереги, ніби з давнини,

Протягують нитки, які єднають

Сучасний світ і досвід сивини,

Майбутнє також тихо зачіпають.

Ласкаві руки, створюють ляльки,

Збираючи заряди з полюсів

І тануть, топляться, зближаються віки

В зіницях у провідника часів!..

Оксана Стефанишин. Ця тендітна жінка, мати-берегиня з міста  Борислава, яка обрала, як на мене, зовсім не жіночу професію інженера-нафтовика та ще й стала кандидатом технічних наук із спеціальності «Машини нафтової та газової промисловості», своїм талантом підкорила «Натхненний Богом світ краси», переплела в єдине  любов та натхнення до прекрасного. Сьогодні вона знайомить нас із своїм багаторічним творчим доробком.

Її життєвий шлях не простий, однак вона ніколи не скаржиться, а постійно працює та творить. Незважаючи на всі труднощі життя, душа у неї творча, наполеглива, натхненна. І як результат – чарівні ляльки, вишивки, картини, обереги, які  вона творить інтуїтивно.

– Моїми руками керує якась невидима сила і завдяки їй проростає оте предвічне зерно, котре підсвідомо живе у кожному з нас, – каже майстриня.

– Здавалося б, хто тепер може здивуватися ляльці-мотанці?  Та попри все, українська народна лялька – це символ жіночої мудрості, родинний оберіг. Виготовляючи цей сакральний предмет, майстриня вкладає у них свою енергію, певні думки і побажання, – зазначив відкриваючи виставку заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи Семен Побуцький.

– Усі елементи одягу мотанки є символічними: спідниця уособлює

землю; сорочка — три часи: минулий, теперішній і майбутній; головний

убір – очіпок, стрічка чи хустка –  зв’язок із небом… Українська

лялька тим унікальна, що вона – така ж, як тисячі років тому. А такі

майстрині, як Оксана Стефанишин, дарують нам щастя і нагоду від

близького «спілкування» з минулим і майбутнім, – підкреслила директор Галицької малої академії народних ремесел Стфанія Сидорук.

Ця виставка перевертає ваше уявлення про мотанки. Майстриня презентує  близько сотні не схожих одна на одну творчих робіт. Це – і ляльки зернівки, і нерозлучники, і лихоманки, і десятиручки, і цілі композиції виробів, а ще картини з соломки, глечики, вишиті рушники. Свою колекцію робіт Оксана Стефанишин неодноразово з успіхом презентувала за кордоном, зокрема,  у Польщі, двічі в Іспанії. До речі, зараз її ляльки експонуються у Барселоні.

На презентацію до Картинної галереї «Давнього Галича» прибуло чимало гостей, серед яких професор Національного університету нафти і газу, керівник дисертації Оксани Стефанишин Богдан Копей, науковий співробітник музею Бойківщини міста Долини Тетяна Гнатковська, саме звідти переїхала виставка до Галича, міський голова міста Галича Орест Трачик, депутати Галицької міської ради, художники, а ще поважна делегація з міста-побратима Радеберга (земля Саксонія, ФРН). А настрій презентації створював чудовий дует бандуристів – Ольга та Вероніка Ткачівські.

Впродовж місяця галичани і гості міста матимуть змогу ближче пізнати «Натхненний Богом світ краси» Оксани Стефанишин.

 

Ярослав Поташник

До 161-ої річниці від дня народження Івана Франка в Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» відбулися Франкові читання, в яких взяли участь працівники установи, бібліотекарі, вчителі. Від імені учасників заходу покладено квіти до пам’ятної дошки письменникові на фасаді адмінбудинку заповідника, розташованому по вулиці Івана Франка.

Організатор і ведучий дійства, завідувач науково-освітнього відділу  Національного заповідника «Давній Галич» Ярослав Поташник продекламував пролог до поеми І. Франка «Мойсей». Учасники флеш-мобу читали улюблені вірші видатного земляка, зокрема «Не пора, не пора, не пора…», «Червона калино, чого в лузі гнешся?» «Моя любов» та ін.

Книжкову виставку «Апостол духу і праці» підготували завідувач наукової бібліотеки Національного заповідника «Давній Галич» Любов Ониськів, бібліотекар Галицької центральної бібліотечної системи Галина Петраш, завідувач парафіяльної бібліотеки церкви Різдва Христового в Галичі Галина Лаврова. Хочеться вірити разом з поетом, що прийде час і наш народ засяє «…у народів вольних колі».

Любов Бойко

 

24 серпня Національний заповідник «Давній Галич» долучився до організації та проведення культурно-мистецької програми, з нагоди відзначення 26-ої  річниці незалежності України та 650-річчя з часу надання Галичу Магдебурзького права.

Зокрема, галичани стали свідками унікальної реконструкції середньовічного турніру за участю клубів історичної реконструкції «Айна Бера» з міста Луцька та «Зигмунд» з Івано-Франківська.

А  великий святковий концерт розпочався врочистими сальвами козацьких гармат гурту «Козаки» з села Кривотули Тисменицького району і завершився  неповторним вогняним шоу львівського гурту «Княжа забава».

Перебуваючи з робочою поїздкою на Івано-Франківщині, 28 серпня в Національному заповіднику «Давній Галич» побував міністр Міністерства культури України Євген Миколайович Нищук. Високий гість зазначив, що Давній Галич є окрасою цілого краю, тож необхідно, щоб сюди приїжджали туристи з цілого світу, і, звичайно, кожна людина, що живе тут, повинна знати свою історію і хоч раз у житті відвідати унікальні пам’ятки, які збереглися на цій території. Євген Миколайович подякував генеральному директорові установи Володимиру Івановичу Костишину та очолюваному ним колективу за плідну роботу, побажав успіхів у подальшій діяльності, пообіцявши підтримку Міністерства культури України у всіх добрих починаннях. «Іноді невеликі відкриття роблять великий резонанс», – сказав міністр і висловив сподівання, що саме заповідник стане тим ядром, навколо якого буде розростатись, поверне свою велич Давній Галич.

Про діяльність Національного заповідника «Давній Галич» в цьому плані розповів генеральний директор установи Володимир Костишин. Він повідомив, що в грудні галицькі науковці проведуть конференцію, присвячену питанням Успенського собору та відродженню Давнього Галича. Колектив установи працює над ширшим залученням туристів, налагоджена інформаційна робота, зокрема на сайті заповідника постійно розміщуться замітки про події, що відбувається в Галичі. Національний заповідник «Давній Галич» тісно взаємодіє з Галицькою районною радою, голова якої, за словами Володимира Костишина, «живе в Галичі, живе Галичем, хоче зберегти все галицьке». Незабаром наше місто матиме добру інфраструктуру – сучасний готель, ресторан, конференц-зал. Неподалік заповідника будується візит-центр.

Голова Галицької районної ради Павло Васильович Андрусяк вважає, що основою розвитку і процвітання Галича є туризм. І саме в цьому напрямку треба спільно працювати заповіднику і місцевій владі. Але без державної підтримки тут не обійтися, бо місто, район не мають достатньо ресурсів, щоб вижити на самозабезпеченні. Для цього необхідно заручитись підтримкою різних інституцій, зокрема й Міністерства культури України.

Любов Бойко.

Сторінка 1 з 49

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:6858

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:13461

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:5923

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:5972