23 травня 2017 року у Міністерстві культури України відбулося друге засідання конкурсної комісії з конкурсного  добору на посаду генерального директора Національного  заповідника „Давній Галич”.

Конкурсна комісія, керуючись нормами Закону України „Про культуру”,  Положенням про формування складу та організацію роботи конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду керівника державного закладу культури, що належить до сфери управління Міністерства культури України, затвердженого наказом Міністерства культури України від 31 травня 2016 року № 380, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України прийняла рішення:

визнати Костишина Володимира Івановича переможцем конкурсного добору на посаду генерального директора Національного заповідника „Давній Галич”.

 

 

За матеріалами сайту Міністерства культури України.

«Як же із тисяч професій обрати ту, яка приносила б найбільшу користь людям, країні, давала б змогу відчути себе потрібним, повно¬цінним і задоволеним своєю працею? Як уникнути помилок і розча¬рувань у майбутньому, обравши певну професію?» — такі запитання виникли у мене, коли я готувався до години спілкування зі школярами, під час виховного інтерактивного заходу «Майстерня професій», який проходив цими днями у Галицькій загальноосвітній школі №2. Зрештою, відповідь шукали разом з учнями.

Галицький районний центр зайнятості, з метою розширення уявлення про світ професій, ознайомлення з видами професійної діяльності, які користуються попитом на ринку праці, сприяння у виборі професійного майбутнього постійно проводить такі заходи для школярів району.

Цього разу «майстернею»  було представлено такі професії, як: пожежний рятувальник Галицьким райвідділом управління державної служби надзвичайних ситуацій; гончар, фахівець з соломоплетіння, фахівець з бісероплетіння, їх представляла Галицька художньо-реміснича школа; зі справжньою чоловічою професією електрогазозварника учнів познайомив підприємець Ігор Дирда; Галицький районний військовий комісаріат представляв професію військового; учні також мали можливість спробувати себе у професії муляра, а Національний заповідник «Давній Галич» запропонував школярам побувати у ролі екскурсоводів.

Як виявилося, цей фах найбільше зацікавив дітей, які з інтересом слухали розповідь про особливості екскурсійної справи, цікавилися питаннями історії України і рідного краю і, буквально, засипали найрізноманітнішими запитаннями. Найбільш активні учні отримали заохочувальні подарунки.

 

Андрій Петраш

Минуло лише кілька місяців, як Національний заповідник «Давній Галич» та  пп «Галицька друкарня Плюс» представили унікальний проект – перекидний настінний календар «Цісарсько-королівський Галич у давній поштовій листівці з колекції Андрія Чемеринського», присвятивши унікальне повноколірне видання з видами міста на Дністрі середини ХІХ – початку ХХ століть  650-й річниці надання Галичу Магдебурзького права. А вже  цими днями, на історичних спорудах нашого міста, які витримали кілька епох, різного роду перебудов та руйнувань, облаштовано оригінальні, виконані в сучасних матеріалах, двомовні (українською та англійською) інформаційні таблиці, виготовлені за сприяння голови Галицької районної ради Павла Андрусяка.

Тепер не лише галичани, а й гості міста матимуть змогу дізнатися, де знаходиться будівля колишнього повітового суду, де свого часу працював магістрат, в якому будинку навчали ремісників, де діяла  недільна школа, які установи сьогодні розміщено у колишньому костелі Вознесіння Діви Марії тощо.

Це лише невелика частина програми Національного заповідника «Давній Галич», присвяченої ювілею надання місту Магдебурзького права та 1120-літтю від першої згадки про Галич в угорських хроніках,  яке відзначатимемо наступного року.

Історія оживає. Вже сьогодні з метою розширення екскурсійних маршрутів та збільшення кількості туристів колектив науковців працює над новими промоціями, здійснюється поповнення експозицій музеїв, у скансені (музеї просто неба) працює програма «Живий музей», на території Музею історії Галича, а з часом і на галицькому замку працюватимуть клуби історичної реконструкції, розроблено ряд програм музейних фестивалів не лише для дорослих, а й для дітей, заплановано чимало творчих зустрічей і мистецьких виставок.  Туристичний сезон розпочався, «Давній Галич» радо відчиняє двері для відвідувачів.

 

Ярослав Поташник

18-19 травня 2017 року в Національному заповіднику «Давній Галич» відбулася науково-практична конференція «Авраамічні релігії і Реформація: формування протестантського символу віри й ідеології нової суспільної реформації (європейський й український контекст ідентичності)», присвячена 500-річчю Реформації.

У конференції взяли участь науковці з Києва, Запоріжжя, Івано-Франківська, Галича та ін. міст України. Відкрив захід генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин. Він привітав присутніх з потрійним святом – власне, з початком роботи самої науково-практичної конференції, Міжнародним днем музеїв, а також 18 травня відзначається Всесвітній день вишиванки. Поблагословив роботу наукового зібрання Галицький декан УГКЦ о. Ігор Броновський. Заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи, кандидат історичних наук Семен Побуцький надав слово гостям, які привітали учасників наукового заходу. Серед них – представник Міністерства культури України Іван Папаяні, представник Івано-Франківської обласної державної адміністрації Василь Худик, голова Галицької райдержадміністрації Микола Попович, координатор комітету з відзначення 500-річчя Реформації, кандидат медичних наук Олег Шеремета, єпископ Церкви християн віри євангельської Юрій Веремій та ін.

З цікавими доповідями на конференції виступили  доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Відділення релігієзнавства  Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України Петро Яроцький (м. Київ), доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії та педагогіки Національного транспортного університету Алла Арістова (м.Київ), доктор філософських наук, професор кафедри філософії Київського національного університету культури і мистецтв Ольга Добродум (м. Київ), доктор історичних наук, академік Академії наук вищої школи України Олександр Головко (м. Київ) та інші вчені.

Науковці  працювали за такими напрямками:

1. Реформація. Формування течій раннього протестантизму в контексті європейської релігійної ідентичності.

2. Протестантизм в Україні та його вплив на розвиток релігійних процесів в інших авраамічних релігіях.

3. Видатні постаті Європейської Реформації та українського християнства.

4. Дослідження впливу Реформації на розвиток сакральної культури і мистецтва в Україні.

Напередодні конференції побачив світ збірник матеріалів обсягом 456 сторінок, який підготували до друку працівники інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Давній Галич».

Любов Бойко.

18-19 травня 2017 року в Національному заповіднику «Давній Галич» відбудеться

науково-практична конференція

«Авраамічні релігії і Реформація: формування протестантського символу віри й ідеології нової суспільної реформації (європейський й український контекст ідентичності)», присвячена 500-річчю Реформації.

 

На конференції працюватимуть такі секції:

1. Реформація. Формування течій раннього протестантизму в контексті європейської релігійної ідентичності.

2. Протестантизм в Україні та його вплив на розвиток релігійних процесів в інших авраамічнх релігіях.

3. Видатні постаті Європейської Реформації та українського християнства.

4. Дослідження впливу Реформації на розвиток сакральної культури і мистецтва

в Україні.

У Галичі вміють шанувати усе галицьке. Нещодавно тут експонувалась виставка давньої галицької плащаниці, а 10 травня завітала виставка давньої галицької ікони. Зберігаються ці стародавні мистецькі  реліквії, що датуються ХVІІІ – ХІХ столітями у Катедральному соборі Святого Воскркесіння  м. Івано-Франківська. За межі храму вони вийшли уперше і експонуються у виставковій залі Національного заповідника «Давній Галич».

Тут у Галичі свого часу уже експонувалась виставка давньої подільської ікони. Але зображення на них більше тяжіло до сходу. Сьогодні у Галичі ми можемо побачити те, що близьке нам, нашому світосприйняттю і зображені на них лики святих нам близькі по духу малярства, хоч ми на виставці є просто споглядачами.  Галицькі ікони – це твори західного малярства, яке має свої принципи, свої стилі.

Відкриття виставки, яка організована науково-освітнім відділом заповідника (завідувач Ярослав Поташник), поблагословив галицький декан о. Ігор Броновський. На відкритті виставки слово мав о. Євген Андрухів, художник – мозаїст, голова сакральної комісії Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ. Він, зокрема, зауважив, що «виставка ікон – це не традиційне сприйняття якихось видів мистецтва, наприклад, портретів чи пейзажів тощо, які оглядають люди. На виставці ікон - усе навпаки: ікони дивляться на людей і це змінює їхню психологічну складову. Через ікони Бог дивиться на людину,  через них Бог оцінює її життя».

Заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» Семен Побуцький, який запросив присутніх на відкритті виставки її оглянути, наголосив, що виставка давньої галицької ікони експонуватиметься два місяці, так що усі бажаючі зможуть тут побувати. На ікони можна не просто дивитись, до них можна  (і треба!) молитись. І це робили  окремі відвідувачі, проходячи повз них.

Наприкінці хочеться подякувати настоятелю Івано-Франківського катедральнного собору Святого Воскресіння о. Юрію Новицькому за сприяння в організації виставки. У тому, що виставку першими можуть оглянути галичани і гості давнього міста,  є певний символізм. І, можливо, з доброго починання Галича, вони почнуть свою мандрівку виставковими залами Галичини і України.

Іван ДРАБЧУК

18 квітня культурний cвіт відзначав Міжнародний день пам’яток та історичних місць (в Україні – День пам’яток історії та культури). Це свято встановлене в 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’яток і визначних місць (ІКОМОС), створеної при ЮНЕСКО.

У Європі до історії ставляться дбайливо, там зберігають навіть історичні ландшафти і пейзажі місцевості. Наприклад, у Франції після археологічних розкопок проводять відновлювальні роботи ландшафтів пам’ятних місць, а на півночі Англії, у практично незайманому вигляді збережений Адріанів вал, що простягнувся на 117 кілометрів, побудований за римського імператора Адріана для охорони північних рубежів Імперії.

У Галичі, давньому місті над Дністром, де кожний клаптик землі, кожен камінчик дихає історією, в 1994 р. на основі комплексу історичних та культурних пам'яток ХІ–ХVІІ століть було створено державний історико-культурний заповідник, який згідно з Указом Президента України одержав статус національного й офіційну сучасну назву.

Національний заповідник «Давній Галич» (генеральний директор Володимир Костишин) є культурно-освітнім і науково-дослідним закладом. Основною метою заповідника є виявлення, дослідження, збереження, популяризація та використання культурної спадщини давнього Галича, столиці Галицького, а пізніше Галицько-Волинського князівств.

Давній Галич – це унікальна історико-археологічна пам'ятка всеукраїнського значення. А тому впродовж років галицькі науковці, учасники археологічного загону Постійно діючої науково-дослідної експедиції Національного заповідника «Давній Галич» проводять розвідки в межах генерального плану установи. Насамперед археологи складають карти, на які наносять місцезнаходження об’єктів для досліджень. Часто городища, кургани, могильники та інші місця, що представляють історичну цінність, розорюються, розкопуються в господарських цілях. Такі роботи знищують культурний шар, у якому можуть бути цінні артефакти, тому науковці не гребують і підйомним матеріалом, знайденим на поверхні після оранки. Результатом роботи археологів стало виявлення нових різночасових поселень і курганів. Завдяки галицьким науковцям про давній Галич знають у світі. Зокрема, керівник археологічного загону, завідувач археологічного відділу НЗДГ, кандидат історичних наук Тарас Ткачук бере участь у наукових конференціях, що відбуваються в різних країнах, його статті опубліковані в іноземних журналах і наукових збірниках. Серед них такі видання:

Bialy Potok. Materialy z badan Jozefa Kostrzewskiego na Podolu. Pod redakcja Marzeny Szmyt. Poznan 2016. 521 S. (Білий Потік. Матеріали з досліджень Юзефа Костшевського на Поділлі).

Materials from Jozef Kostrzewski’s Podolia Excavations. Rozdzial 5. Ceramika kultury trypolskiej. Pottery of the Trypillia Culture. S. 113–174. (Розділ 5. Кераміка трипільської культури).

Rozdzial 17. Osada z Bialego Potoku w kontekscie regionalnych ugrupowan kultury trypolskiej. The Bialy Potok Settlement in the Context of Regional Trypillia Culture Groups. S. 423-442. (Розділ 17. Поселення у Білому Потоці в контексті регіональних (локальних) груп трипільської культури).

Catalogue of Komarow Culture Barrow Cemeteries in the Upper Dniester Drainage Basin (former Stanislawow province). P. Makarowicz, I. Kochkin, J. Niebieszanski, J. Romaniszyn, M. Gwalinski, R. Staniuk, H. Lepionka, I. Hildebrant-Radke, H. Panakhyd, Y. Boltrik, V. Rud, A. Wawrusiewicz, T. Tkachuk, R. Skrzyniecki, C. Bahyrycz. Poznan 2016. P. 530. (Каталог курганних могильників Комарівської культури на верхньодністровському басейні (колишня Станіславівщина).

Cucuteni Culture within the European neo-eneolithic context. Piatra-Neat. 2016. (Культура Кукутень в європейському нео-енеолітичному контексті)

Chipped stone assemblage of Early Trypolie Culture object from Kozyna settlement site (Western Ukraine). A. Pelisiak, T. Tkachuk. P. 355 – 375. (Крем’яний комплекс раннього Трипілля з поселення Козина (Західна Україна)

Prospections magnetometriques sur des sites de la culture Cucutni-Trypillia sur le cours du Dniestre et du Boug de Sud. T. Saile, M. Posselt, M. Debiec, D. Kiosak, T. Tkachuk. P. 581-596. (Геомагнітні сканування поселень культури Кукутень-Трипілля на Дністрі і Південному Бузі).

Завдяки популяризації діяльності Національного заповідника «Давній Галич», зокрема результатів археологічних досліджень, про наш край, його культурну спадщину знають у науковому світі європейських країн.

Любов Бойко.

Відкрив засідання заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи кандидат історичних наук Семен Побуцький. Науковці розглянули ряд питань, зокрема затвердження до друку збірника матеріалів науково-практичної конференції «Авраамічні релігії і Реформація: формування протестантського символу віри й ідеології нової суспільної реформації (європейський й український контекст ідентичності)», звіт археологічного загону про роботу за 2016 р., звіт релігієзнавчо-пошукового експедиційного загону зі збору церковних речей і стародруків у галицьких храмах.

З першого питання виступила завідувач інформаційно-видавничого відділу Любов Бойко. Працівники відділу у визначений термін підготували до друку збірник матеріалів науково-практичної конференції, присвяченої 500-річчю Реформації, проведення якої заплановане в Національному заповіднику «Давній Галич» на 18-19 травня 2017 р. Видання на 456-и сторінках містить 61-у доповідь науковців з Галича, Івано-Франківська, Києва, Харкова, Чернігова, Чигирина, Рівного, Одеси, Маріуполя, Запоріжжя та ін. міст України.

Завідувач археологічного відділу кандидат історичних наук Тарас Ткачук розповів про археологічні розвідки експедиційного загону Національного заповідника «Давній Галич» в 2016 році. Результатом роботи археологів стало виявлення нових різночасових поселень і курганів у Викторівському лісі та поблизу сіл Поплавники, Ганнівці, Дубівці та ін.

Цікаві знахідки релігієзнавчо-пошукового експедиційного загону Національного заповідника «Давній Галич» показав у відеопрезентації завідувач науково-освітнього відділу Ярослав Поташник. Це, насамперед, копія Туринської плащаниці, привезеної з монастиря Успіння Матері Божої ЧСВВ в с. Погоня Тисменицького району, а також плащаниці з храмів сіл Бовшів, Придністров’я, Демешківці, Різдвяни, Перлівці, Курипів, Крилос, Комарів, Мединя, Дубівці, Бишів, Бринь, Пітрич, Козина, м. Галича, речі церковного вжитку, стародруки. Напередодні Великодніх свят галичани і гості міста мали можливість побачити ці експонати на виставці в Картинній галереї заповідника.

Любов Бойко.

У зв’язку з несприятливими погодніми умовами музейно-етнографічне свято «Галицькі Великодні фестини» відбудеться 14 травня в Музеї етнографії.

ОРГКОМІТЕТ.

У виставковій залі Національного заповідника «Давній Галич» відкрилася виставка картин угорської художниці Каталін Голло. Виставка є результатом співпраці нашої установи із угорським консульством в Ужгороді, яке очолює Ласло Віда. Це уже другий захід, який організовується в Галичі за спільною домовленістю. Минулого року галичани мали змогу познайомитись із творами мистця Ласло Чока.

Як сказав пан консул, який був присутній на відкритті виставки, вони співпрацюють переважно із великими центрами, але давній Галич не могли обминути, бо в епоху середньовіччя долі Галича і Угорщини тісно переплітались.

У своєму виступі Каталін Голло, яка теж прибула до Галича, незважаючи на довгу дорогу,  наголосила, що «рисунок – це моя пристрасть. Мої малюнки відкиривають мій найглибший внутрішній світ. Робата з графікою означає для мене радість творення».

Художниця народилася на Закарпатті в угорській сім’ї, вчилася в Ужгороді, і хоч багато років живе в Угорщині, українську мову не забула. Картини художниці непрості для сприйняття. Але у них закладено  великий філософський зміст, який не усі до кінця можуть зрозуміти. Видно, що вона любить життя і цінує  його кожну мить. Про її твори більше можуть сказати мистецтвознавці, але вже, як кажуть, й  неозброєним оком видно, що у картинах багато пориву, вони жіночі, романтичні і настроєві.

Від галичан на відкритті виставки виступили завідувач науково-освітнього відділу Ярослав Поташник,  директор Малої академії народних ремесел  Стефанія Сидорук  та заступник генерального директора заповідника з наукової роботи Семен Побуцький, який власне і запросив усіх присутніх до перегляду незвичайних картин непересічної авторки.

Іван ДРАБЧУК

Сторінка 1 з 46

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:6563

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:12958

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:5748

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:5724