Сембратовичі і Галич

Сембратовичі походили з Лемківщини. Цей рід був дуже давнім і за однією версією походив із с. Виссов Більцького деканату. Це були  представники місцевої шляхти. Фундатором роду був солтис Виссовський, який мав сім синів, звідси й прізвище (сім братів).  Згідно з іншою – це знатний рід чеського походження, який вперто тримався свого коріння й не бажав германізуватися. Іменований від словосполучення «я сем брат». Зауважимо, що з цього роду вийшло два Митрополити греко-католицької церкви – Йосиф та Сильвестр Сембратовичі. Вони перебували в основному у Львові та часто їздили до Риму. І все ж мусимо зауважити, що в полі їхньої уваги був і Галич (точніше Крилос), де була резиденція галицьких митрополитів.

Ми шукали відомості про те, яким чином представники цього роду появлялися у Галичі-Крилосі, і прийшли до думки, що це місце, як давня твердиня християнської віри, розглядалися Сембратовичами (та й не тільки ними) як важливий духовний форпост для утвердження греко-католицької церкви на наших теренах. Тим більше, що Крилос мав перетворитися на місце паломництва,  а це також мало приносити немалі прибутки у церковну казну.

Колись у літературі був поширений факт, що митрополит А. Ангелович, який фактично започаткував відновлення Галицької митрополії на початку ХІХ століття, поховав у Крилосі свою матір. Проте ця інформація не мала документального підтвердження, хоча такого факту ми не відкидаємо. Проте тепер достеменно відомо, що матір іншого галицького митрополита – Сильвестра Сембратовича – була похована у Крилосі.

У газеті «Діло» ми знайшли наступну інформацію: «У Крилосі  27 березня 1883 року померла удова священика, мати Преосвященного єпископа Сильвестра Сембратовича» («Діло» за 17 (29) березня 1883 р.). Нагадаємо, що  митрополит С. Сембратович народився у сім’ї Антона, рідного брата митрополита Йосифа Сембратовича, і Анни, з дому Вислоцька.  На її похорон зі Львова до Крилоса приїхали крилошани Готеровський та Величко, редактор Бачинський та д-р Теофіл Сембратович.

Можливо, це було пов’язано з тим, що тривалий час у цьому селі працював рідний брат Митрополита Сильвестра – Юліан. Ось що нам вдалося з’ясувати про нього. Він народився 29 жовтня 1837 року. При хрещенні отримав ще одне ім’я – Андрій. Висвячений на священика 14 червня 1862 року. Працював спочатку у Перемишльській єпархії: сотрудником у Теличі Мушинського деканату (1862 р.), завідателем у Дольні Більцького деканату (1862–1866), сотрудником у Комарні Комарнянського деканату (1866–1869)

З 18 травня 1871 року Юліан Сембратович призначається парохом с. Крилос Галицького деканату Станиславівської єпархії. Тут він працює до смерті. Газета «Діло» про цю сумну звістку помістила короткий некролог. «Сембратович Юліан (1838–1894), парох у Крилосі, брат митрополита Сильвестра Сембратовича, помер на 56 році життя і 32 священства» // «Діло» за  30 грудня ( 11 січня) 1894 р.

Цікаво, що за рік до цього, коли священик був уже хворий, до нього приїжджав його брат-митрополит. Про те маємо коротке звідомлення:  «Високо Преосвященний митрополит Сильвестер Сембратович виїхав на кілька днів до Крилоса, щоби відвидіти (відвідати. – І.Д.) свого недужого брата, тамошного пароха («Діло» за 07 лютого 1893 р.).  Зауважимо, що до цього приїзду галицькі дослідники приурочували звістку про Крилоську чудотворну ікону.

Зокрема, у джерелі йшлося, що «перше відоме нам зображення ікони належить до 1896 року, коли до літньої митрополичої резиденції в Крилосі приїжджав Митрополит Сильвестр Сембратович – рідний брат настоятеля Крилоської Успенської церкви о. Юліана Сембратовича. Тоді для вшанування митрополита священики Галичини винесли Галицький Чудотворний образ і сфотографувалися біля нього». Тут, очевидно, усе правильно. Залишається уточнити тільки рік – 1893, бо у 1896 р. о.Юліана уже не було серед  живих. Інші візити Митрополита Сильвестра до Крилоса в джерелах не зафіксовані, хоча ми не виключаємо, що вони могли мати місце.

Інші Сембратовичі, доля яких була пов’язана уже не з Крилосом, а з Галичем, стосуються гілки Митрополита Йосифа Сембратовича. Він згаданому вище Сильвестрові Сембратовичу приходився стрийком і митрополичий престіл посідав до нього. У нього, крім брата Антона, Сильвестрового батька, був ще брат Михайло, теж священик, який працював на Лемківщині. Він перед висвяченням одружився з Марією Лаврецькою.

На жаль, нам не вдалося вияснити, чи мала вона якесь відношення до пароха с.Залукви о. Лева Лаврецького, але нам вдалося з’ясувати, що вона  проживала і померла у Галичі. Львівська газета «Діло» відгукнулася на цю сумну звістку невеликим некрологом: «Сембратович Марія  (1817 –  16.12.1893), уроджена Лаврецька, дочка Антона, вдова св. п. о.  Михайла Сембратовича (1814 – 20.10.1884) Любачівського декана, рідного брата Митрополита Йосифа, мати о.Теодозія Сембратовича, пароха церкви Св. Варвари у Відні, померла у Галичі 16 грудня 1892 р. на 76 році життя» // «Діло» за 17 (29) грудня.

Їх дочка, Сембратович Наталія Михайлівна, народжена 29 серпня 1850 року, була заміжня за Іваном Ковальським. Подружжя мало четверо дітей – Володимира, Євгена, Наталію та Іванну. Вона похована га старому галицькому цвинтарі недалеко могили Л.Гузара. На пам’ятнику напис: «Наталія Михайлівна  з Сембратовичів Ковальська, народжена  29.07 1850 в Пташковій, померла 04.10.19 26 р. в Галичі». З її чотирьох дітей знаємо маємо тільки короткі відомості про Наталію Ковальську, яка тривалий час була директором Галицької школи. Наталія-Ізидора Ковальська народилася 11 липня 1883 року в Бережанах. Вивчилася на учительку і з 1911 року постійно працювала у Галичі. 1 серпня 1814 року була заарештована австрійцями і відправлена у табір Талергоф. У 1916 році тимчасово мешкала у Празі, а після війни повернулася у Галич.

Друга їх дочка, Антоніна Сембратович (1840–1939), вийшла заміж за Копистянського Юліана, сина Олександра (1843 р.н.). Їх дочка Ізидора (07.10.1875 -05.10.1950) була дружиною довголітнього галицького пароха о. Миколи Радзевича-Винницького (09.07.1868 – 10.06.? 1929). У них народилося п’ятеро дітей: сини Олександр (14.03.1891 – 03.01.1964), був одружений із Софією Макар (04.11.1893 -26.08.1967), Микола (нар.25.01.1898), Юрій (1906–1929) та дочки Софія (1903–1919) (її могила збереглася на галицькому цвинтарі недалеко від поховання батька. – І.Д.)  і Лідія (13.03.1920 -16.05.2008), заміжня за Михайлом Ступницьким. Усі сини пароха Винницького вчилися у німецькій гімназії у Львові.

Відомо, що у Копистянських було ще двоє дітей – Теофіл (1871 р.н.) , який одружився з Олександрою Заячківською, дочкою Тита Заяківчького, судді у Галичі, та Марія (1880 р.н.), яка вийшла заміж за однофамільця Копистянського Зеновія. До речі, весілля Теофіля і Олександри відбулося 7 лютого (за новим стилем. – І.Д.) 1893 року в Галичі // «Діло» за 24 січня 1893 р.

Ще одна сестра Наталії Ковальської (старшої) – Марія Сембратович  – теж проживала у Галичі і працювала у жіночій людовій посполитій школі. На жаль, відстежити її подальше життя нам не вдалося.

Ось таким чином із долею Крилоса і Галича пов’язано життя представників славної родини Сембратовичів. Сподіваємось, що нам вдалося відкрити для галичан  ще одну забуту сторінку їх минулого. Ми повинні пам’ятати, що наша історія складається не тільки з подій, але й  із доль непересічних особистостей. Зрозуміло, що  чим більше ми будемо докладати зусиль, щоб щось у житті змінити, воно стане набагато цікавішим. І  тоді наші наступники зможуть сказати про нас: вони недаремно прожили своє життя. Так само ми говоримо сьогодні і про представників родини Сембратовичів та й інших родин і  окремих осіб, які залишили в історії Галича вагомі сліди.

Іван ДРАБЧУК.

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. в Національному заповіднику «Давній Галич» була створена Комплексна науково-дослідна експе...

28 бер. 2011 Hits:13659

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:23426

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:9367

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:10652