Творча зустріч у бібліотеці

13 грудня, на свято Андрія Первозванного, в Галицькій районній бібліотеці за круглим столом зібралися поціновувачі поетичного слова. Серед них – бібліотечні працівники Б. Кривоніс, Г. Петраш, Т. Гусак, Г. Микула, члени Галицького літературно-мистецького об'єднання «Нащадки Митуси» Л. Бойко, І. Драбчук, В. Наконечний, активні читачі М. Костик, Н. Сегін. У читальній залі лунали твори галицьких митців у виконанні авторів та учасників творчої зустрічі. Кожен декламував улюблені вірші – про красу природи, щирі людські почуття – до матері, жінки, нелегкі будні заробітчан, а також про героїв Майдану, трагічні сторінки сьогодення. Як зізналася одна галичанка, вона не вірить історикам, а вірить поетам, бо вони серцем відгукуються на події.

Присутні вшанували молитвою пам'ять колег по перу, які відійшли у вічність.

Пропонуємо добірку віршів галицьких поетів.

Любов Бойко

* * *

Лицарі світла,

Вогню охоронці

Честь захищають

В рідній сторонці.

Право на гідність

Має людина –

Істина давня,

Правда єдина.

Темряви сили

Вкрили Вкраїну

Ґвалт учинили –

Морок і міни.

Ніби із пекла

Сили ворожі…

Ми їх здолаєм –

Бог допоможе.

 

* * *

Діти пишуть солдатам листи,

Обереги малюють на захист.

Волонтери на блокпости

Привезуть їх, як щастя птахи.

 

На папері – невміло ще –

Кілька слів, щирі побажання.

"Лист удачу вам принесе", –

Запевняє автор послання.

 

Намальоване серце тут,

Є калинове гроно червоне,

Довгі коси в верби ростуть,

Прапорець синьо-жовтий онде...

 

І листок той, неначе живий,

Затремтів у руках солдата…

Вдома також школярик малий

Зачекався на свого тата.

 

* * *

Серце моє, не плач.

В тузі немає сили.

Впала долів імла,

Сльози лице зросили.

 

Стукає в шибку птах,

Вістки несе недобрі…

Сум в багатьох хатах –

Гинуть сини хоробрі.

 

Вчора – звичайний люд,

Нині – звитяжні вої,

Що від продажних іуд

Край боронити готові.

 

Вірю: мине зима

І на веснянім полі

Буйно зросте ярина

Щасної долі й волі.

 

 

 

 

Іван Драбчук

 

Україна

Заслухаюсь, як поле прошумить

Колоссям золотим, колоссям золотим.

Здивуюся, як ліс зашелестить

Листочками за ним…

Мелодії бере мене яса,

Поглянь, яка краса, навкруг краса.

Оце і є мій край, моя країна,

А зветься вона просто Україна.

 

Піду туди, де жайвір в вишині.

Виводить пісню дню,

виводить пісню дню,

Бо згадував не раз на чужині

Її лишень одну.

А тут вона завжди, звучить завжди.

З переспівом джерельної води.

Оце і є мій край, моя країна,

А зветься вона ніжно – Україна.

 

І де б не був, до неї повернусь,

Тут берег моїх мрій, далеких  моїх мрій.

При зустрічі доземно їй вклонюсь,

Землі моїй святій.

Немає в світі місця й не було,

Де б серце так утішитись могло,

Оце і є мій край, моя країна,

А зветься вона гордо – Україна.

 

Я вірую

Душа моя розкриється в молитві,

Як книга, що дає життя урок.

Святі слова в усталеному ритмі –

Перегортаю за листком листок.

 

Я вірую, і до небес злітаю,

Хоч цим повірте, люди, не хвалюсь.

Я вірую, і перед Богом каюсь,

Люблю цей світ і ні на що не злюсь.

 

 

 

 

 

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:8338

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:15884

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:6882

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:7221