23 серпня 2011 р. в картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» презентовано виставку львівських художниць Світлани Стародубцевої та Зоряни Гуцуляк. Назва виставки є досить цікавою - «Космічний етновітер», її присвячено 20-ій річниці Незалежності України. На виставці представлено більше шести десятків творів мисткинь (50 – С.Стародубцевої, 11 – З.Гуцуляк).
З вітальним словом перед присутніми виступив генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Олександр Береговський. За його словами: «…Найстабільнішими в державі є традиції народу. Приємно, що є такі люди – митці. У показаних нам роботах подано душу народу, пританні йому символи нації, - все, що є вічним…». Генеральний директор привітав колектив Заповідника з Днем Прапора та Днем Незалежності України, підкресливши, що у справі будови незалежної держави є «цеглинка» всіх працівників науково-дослідницького закладу. «…Весь добробут, все щастя народу залежить від вкладу кожного жителя держави, від сумлінності кожного галичанина...» - підкреслив п. Олександр.
Мистецтвознавець Христина Береговська характеризуючи творчість мисткинь відмітила: «…Це - тандем двох «Я»… Вони творять національне, народне мистецтво. У державному храмі України їхня творчість є увіковічненою…».
Творчість двох художниць полярно різна, але є щось у ній особливе, тепле, енергетично добре, завдяки чому незмінно знаходить широке коло поціновувачів. У мистецтво Зоряна Гуцуляк прийшла після закінчення Львівського учили­ща прикладного мистецтва ім. І.Труша та Львівської академії мистецтв, тобто художником з професійною освітою. З дитинства захоплювалася живописом, маючи вроджене відчуття кольору. Втім, обрала непросту мистецьку долю: стати оригінальною, незвичною у творчості. Вона - художниця філософського складу мислення, у її творах емоції, почуття, переживання, її внутрішній світ. Мова її творів багата на сим­воли, знаки, які не є випадковими, вони - творіння тривалої історії людства від стародавніх культур до сьогодення. У кольоровій гамі її творів спостерігається не завжди "правильне" поєднання барв, але традиційно в них існує гармонійне зіставлення теплих і холодних відтінків - жовто-помаранчевих і фіолетово-синіх. Своїм творам Зоряна дає назву зазвичай після завершення роботи над ними. Художниця провокує глядача на роздуми, а назва часто диктує розгадку створеного. Композиції "Ме­таморфоза духу", "На все свій час", "Прозріння", "Космічна ікона", "Інтуїція" та чимало інших є свідченням невичерпності фантазії авторки, того інформа­тивного багажу, яким вона володіє і яким насичується перш ніж торкнутися барвою білого аркуша паперу. Вона має вроджене відчуття гармонійного за­повнення площини знаками, символами, своєрідними космічними кодами, над створенням яких завжди працює без поспіху. Кропітка праця над кожним твором кольоровими олівцями, чому передують ретельно виконані ескізи, триває часом кілька тижнів, а то й місяців. Кожна робота художниці вимагає відповідної реакції глядача, змушує його думати.
Зустріч Зоряни Гуцуляк із Світланою Стародубцевою відбулася 1998 року. Після знайомства із Зоряною, художницею не тільки за фахом, але й за по­кликанням, станом душі, Світлана як здібна учениця пробувала свої сили в дуже непростій справі. Талант від природи в неї був приспаний, його потрібно було розвинути. Це помітила Зоряна і з натхненням працювала над досягненням позитивного результату. Належить відзначити особливу толеранцію Зоряни як вчителя Світлани, що полягала у ненав'язуванні своєї думки та конкретного вибору мистець­кого напрямку. Зоряна зуміла дати учениці потрібну поживу для роздумів, ту інформацію, яку так було необхідно Світлані почути, щоби взятися за пензель і почати малювати.
Художницю Світлану Стародубцеву зараховуємо до митців, котрі дуже ви­могливі до себе і своєї творчості. Очевидно тому, що в мистецький світ вона ввійшла вже доволі дорослою, сформованою особистістю. На початках їй до­велося не просто. Поминувши експерименти з реалістичними фігуративними та абстрактними композиціями, з різноманітними техніками та фактурами, несподіваними кольоровими вирішеннями, вона все ж знайшла себе. І сьо­годні художниця дуже добре знає та усвідомлює, що вона хоче створити і чого прагне.
Уже певний час Світлана захоплюється композиціями, збудованими під враженням від традиційного українського народного мистецтва: кераміки, писанки, вишивок українських рушників, пісні, обряду. Працюючи над своїми творами, Світлана виробила власний мис­тецький стиль, що яскраво вирізняє її з-поміж інших художників, які теж дже­рельною базою творчості обрали багату українську народну традицію. Кожна створена художницею композиція традиційно скомпонована у квадраті, вона є прикладом довершеності в підборі елементів, гармонійної, продуманої ко­льорової гами та свідченням тонкого естетичного сприйняття світу.
Позитивним у співпраці Світлани та Зоряни є намагання щоразу поділи­тися своїми здобутками з глядачем. За невеликий проміжок часу вони ор­ганізували чимало спільних виставок. Той позитив, який вони отримують на своїх вернісажах, і є тією енергією, що живить їхню майбутню творчість, дає наснагу для творення нових вражаючих композицій. Тепер вони ознайомили зі своєю творчістю і давній Галич. 
Виставка експонуватиметься в картинній галереї Заповідника впродовж місяця.

А.Чемеринський.

24 червня в у Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» відкрилася виставка робіт львівської художниці Лесі Безніско, дружини заслуженого художника України, лауреата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка Євгена Безніска, твори якого в березні цього року також експонувались у Галичі.


На виставці представлено кілька десятків полотен (пейзажів, натюрмортів, квіткових композицій) Лесі Безніско, створених в останні роки. Як зазначила сама художниця, до зустрічі з чоловіком ні живописом, ні іншими мистецькими напрямками в образотворчому мистецтві не займалась. Не має вона й мистецької освіти, хоч теперішня робота пов’язана з мистецтвом – працює наглядачем-екскурсоводом у майстерні-музеї скульптора Теодозії Бриж, філії Львівської національної галереї мистецтв. Саме Євген Безніско підтримав бажання дружини малювати, відкрив їй ази малярства. 
З 2001 художниця створила сотні пастелей, олійних творів. Мистецтвознавці відзначають добротну, чітку композицію полотен, гармонію, яскравість кольорів. Роботи Лесі Безніско експонувались у Львові, Золочеві, Варшаві, Дрогобичі. Як зауважив художник Євген Безніско, якщо людина знайшла себе в цьому житті – це велике щастя і для неї самої, і для тих, хто її оточує. 
Добрі, теплі слова про творчість Лесі Безніско говорили на відкритті виставки генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Олександр Береговський, його заступник з наукової роботи Семен Побуцький, директор Івано-Франківського художнього музею Михайло Дейнега, заступник голови Галицької районної державної адміністрації з гуманітарних питань Ірина Чернега. Промовці висловили сподівання, що художниця і надалі буде творчо працювати, реалізовуватиме свої мистецькі задуми, і ми побачимо її нові цікаві полотна.

Любов Бойко,
завідувач інформаційно-видавничого відділу 
Національного заповідника «Давній Галич».

26 травня у місті Галичі відбулася Міжнародна наукова конференція «Україна-Ватикан: державно-церковні відносини в контексті досвіду об’єднаної Європи».

Нещодавно у видавництві «Манускрипт-Львів» вийшов фотоальбом-путівник Володимира Дідуха та Андрія Кіся «Галич». Видання містить понад 400 світлин. Роботи фотомайстрів розповідають про славне в минулому місто - столицю могутньої у свій час Галицько-Волинської держави, один з найбільших політичних, культурних та адміністративних центрів Східної Європи ХІІ-ХІІІ століть. Світлини відображають унікальну архітектуру давнього Галича, графіті на стінах храму Св. Пантелеймона, надмогильні пам’ятники караїмів, найцінніші археологічні знахідки з околиць Галича. Матеріали, вміщені у виданні, виходять за рамки давньоруського періоду нашої історії. Тут читач знайде розповідь про долітописні часи, давній караїмський народ, що живе на наших теренах, побут галичан за панування польської та австрійської держав, новий Галич.

14 жовтня в Галичі відбулася науково-практична конференція «Успенський собор. Минуле і сучасність». Організували її Національний заповідник «Давній Галич», Український комітет ICOMOS (Міжнародна рада з питань пам’яток і визначних місць) та Івано-Франківське обласне товариство охорони пам’яток історії та культури. Відкрив пленарне засідання генеральний директор-науковий керівник Національного заповідника «Давній Галич» Олександр Береговський. Він зауважив, що кожна нація цікава для світу своєю неповторною культурою, а тому ми повинні зберігати і популяризувати свою культурну спадщину.Від імені керівництва області з привітаннями до учасників і гостей конференції звернулася заступник голови Івано-Франківської обладміністрації, голова обласного товариства охорони пам’яток історії та культури Романія Постолянюк. Вона, зокрема, зазначила, що вже 10 років проводяться науково-практичні конференції, присвячені дослідженням стародавнього Галича. Тільки науковці, які глибоко вивчають історію, можуть дати пораду, як краще зберегти пам’ятку національного значення - фундаменти Успенського собору.

Картини львівського художника Олега Ярмолюка випромінюють надзвичайно потужну позитивну енергію. Більше десятка років відтворює митець на своїх полотнах втрачені пам’ятки - дерев’яні церкви України, зруйновані війнами, комуністичним режимом, знищені полум’ям. Малює художник під мелодію дзвонів, адже живе на території собору Святого Юра у Львові. В атмосфері літургій, молитов, натхненний Божим духом, відтворює храми, яких уже не існує в реальності.

У неділю, 15 січня, Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Любомир кардинал Гузар побував у Галичі – на своїй історичній батьківщині.

15 лютого Державний Департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України відповідно до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» видав Національному заповіднику «Давній Галич» Свідоцтво на товарний знак нашої науково-дослідної установи.

Минає 190 років від дня народження Рудольфа Моха. З цієї нагоди 17 травня у конференцзалі Національного заповідника «Давній Галич» відбудеться науково-практична конференція «Літературно-громадський портрет Рудольфа Моха». Вступним словом її відкриє генеральний директор-науковий керівник Національного заповідника «Давній Галич», голова райміськоб’єднання ВУТ «Просвіта» ім.. Т.Г. Шевченка Олександр Береговський. Про історичну ретроспективу даного питання на конференції розповість старший науковий співробітник науково-освітнього відділу Семен Побуцький, а молодший науковий співробітник цього ж відділу Ірина Цап’юк виступить з темою «Рудольф Мох: сторінки життя і творчості». Завідуюча відділом охорони культурної спадщини Руслана Мацалак розкаже про церкву Св. Параскевії та надмогильний пам’ятник Рудольфу Моху в с. Курипові Галицького району. Того дня буде покладено квіти до могили Просвітителя та відправлено панахиду за упокій його душі. Крім того, відбудеться тематична книжкова виставка «Будителі українського відродження».

23 серпня 2006 року об 11 годині в Галичі (вул. І. Франка, 3) відбудеться урочисте відкриття художньо-меморіальної таблиці письменнику, вченому і філософу Іванові Франку (1856 – 1916), приурочене до 150-ліття від дня народження Великого Каменяра і 15-річчя проголошення незалежності України за участю громади м. Галича, міської ради, Національного заповідника «Давній Галич» та Галицького райміськоб’єднання ВУТ «Просвіта» ім. Т.Г. Шевченка.

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:9477

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:17880

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:7356

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:8007